Форми і види страхування

Об'єктами страхування є майнові інтереси, пов'язані:

з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

з володінням, користуванням та розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Найважливіша класифікаційна ознака в страхуванні – форма проведення. За цією ознакою страхування поділяється на обов’язкове і добровільне.

Обов'язкове страхування здійснюється в силу закону, з позиції суспільної доцільності. При його проведенні діє необмежена в часі страхова відповідальність по встановленим законодавством об'єктам страхування і колу страхувальників, вона наступає автоматично при виникненні страхового випадку.

Стаття 6 Закону України «Про страхування» подає перелік видів страхування, які є обов'язковими у нашій державі:

медичне страхування;

державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;

державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту під час виконання ними службових обов'язків;

державне обов'язкове особисте страхування працівників митних органів;

державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури;

державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;

державне особисте страхування службових осіб державної контрольної ревізійної служби в Україні;

державне особисте страхування службових осіб державних податкових інспекцій;

держане обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

державне страхування спортсменів вищих категорій;

державне страхування працівників державної лісової охорони;

страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

страхування життя і здоров'я суддів;

державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;

страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

страхування ризикових процесів народного господарства від нещасних випадків;

страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошти, вантажу;

страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

страхування авіаційних суден;

обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах;

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Ним, як правило, охоплюються ті юридичні та фізичні особи, які не підпадають під обов'язкове страхування і бажають застрахуватись. Загальні умови та порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно. Конкретні умови добровільного страхування визначаються під час укладання договору страхування.

Як ми вже з'ясували, страхування проводиться спеціалізованими страховими організаціями – як державними, так і недержавними. Послуги, що надаються ними, охоплюють різноманітні, як правило, незіставні види страхового захисту. Разом з тим, усе розмаїття їх можна розмежувати за допомогою класифікації за об'єктами страхування та видами небезпек.

Таким чином, страхові відносини можна розподілити на дві класифікації – за об'єктами і за видами небезпеки. Перша класифікація є загальною, а друга стосується лише майнового страхування.

За об'єктами страхування – є загальною і передбачає розподіл страхування за галузями, підгалузями і видами об’єктів. Виділяють:

майнове страхування;

страхування економічних ризиків (кредитних і фінансових);

особове страхування;

страхування відповідальності;

За видами небезпек – є частковим і охоплює тільки майнове страхування. Виділяються чотири елементи страхування за видами небезпек:

страхування від вогню та інших стихійних лих матеріальних об'єктів, зокрема будівель, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, готової продукції, домашнього майна, тощо;

страхування врожаю сільськогосподарських культур від погодно-кліматичних лих;

страхування сільськогосподарських тварин у державних, колективних та приватних господарствах на випадок падежу їх чи змушеного забою.

страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ймовірних небезпек.

Майнове страхування. Захищає інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, використанням, розпорядженням майном та товарно-матеріальними коштовностями. До традиційних видів майнового страхування відносяться:

сільськогосподарське страхування;

страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту;

страхування майна громадян;

страхування майна підприємств різних форм власності;

страхування вантажів та інших видів майна.

Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялося на дві категорії:

перша категорія – пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника – громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);

друга категорія - майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частини підлягає добровільному страхуванню.

Нині діючий Закон України «Про страхування» не включає в перелік обов’язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна:

страхування авіаційних суден;

страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.

Страхування економічних ризиків. Підприємницька діяльність і страхування – це тісно пов'язані категорії ринкового господарювання. виділяють страхування від:

комерційних;

технічних;

правових;

політичних ризиків;

ризиків фінансово-кредитної сфери.

Необхідність страхування фінансово-кредитних ризиків обумовлена достатньо високим ступенем ймовірності їх прояви. Страховий ризик виявляється з специфіки руху фінансових і кредитних потоків. Нейтралізувати можливі втрати дозволяють наступні види страхування:

страхування експортних кредитів (на випадок банкрутства імпортера або його тривалої неплатоспроможності);

страхування видатків по вступу експорту на новий ринок;

страхування банківських кредитів від ризику неплатежу позичальника (страховиком виступає банк);

страхування комерційного кредиту;

страхування заставних операцій;

страхування валютних ризиків (можливих втрат від коливань валютних курсів);

страхування біржових операцій та угод;

страхування від інфляції;

страхування ризику неправомірного застосування фінансових санкцій органами податкового контролю.

Світової практикою було опрацьовано ряд страхових гарантій по захисту від специфічних ризиків в банківській сфері. З цією метою використовується стандартний банківський поліс, який гарантує банку відшкодування збитків, заподіяних:

злочинною діяльністю банківських працівників при виконанні ними службових обов'язків;

крадіжкою або підробкою грошових документів та цінних паперів (векселів, чеків, депозитних сертифікатів, акцій, облігацій, закладних, гарантій, касових ордерів й т.і.);

прийняттям банком фальшивих грошових знаків;

комп'ютерним шахрайством (злочинним введенням або перекрученням електронної інформації);

На вітчизняному страховому ринку є пропозиції послуг по страхуванню кредитних ризиків, але об'єм операцій по даному виду страхування незначний. Це пояснюється високим ступенем ризику і непередбачаємістю коливань валютного і фінансового ринків, відсутністю страхової статистики і універсальної методики проведення подібних страхових операцій.

Особове страхування виступає формою соціального захисту та укріплення матеріального добробуту населення. Переважна доля операцій по особовому страхуванню проводиться на добровільній основі. Найбільш поширеним та адаптованим на вітчизняному страховому ринку вважаються:

страхування життя з широким об'ємом страхової відповідальності;

страхування здоров'я громадян при поїздці за кордон;

страхування пенсій;

страхування дітей від нещасних випадків;

страхування від нещасних випадків професійних груп;

медичне страхування;

страхування ритуальних послуг.

По договору особового страхування страховик зобов'язується за обумовлену договором платню (страхову премію) сплатити одночасну або періодично оговорену договором суму у разі завдання шкоди життю або здоров'ю самого страхувальника або застрахованої особи, а також досягнення їм визначеного віку або настання в його житті передбаченої договором події.

Особливої уваги треба приділити медичному страхуванню. Воно може бути обов'язковим і добровільним. Обов'язкове державне страхування регламентується законодавством щодо сфери його поширення. Механізм визначення страхової суми, правил надходження та способів використання страхових фондів.

За своїм призначенням медичне страхування є формою соціального захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з будь-якої причини. Воно пов'язане з компенсацією витрат громадянам, зумовлених оплатою медичної допомоги та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я.

Страхування відповідальності. На відміну від майнового та особистого страхування захищає інтереси як самого страхувальника, оскільки збитки за нього відшкодовує страхова організація, так і заподіяний наслідок дій або не дій страхувальника незалежно від його майнового положення. Таким чином страхування відповідальності забезпечує захист економічних інтересів можливих винуватців шкоди і третіх фізичних або юридичних осіб, яким в конкретному випадку заподіяно шкоди.

В банківській діяльності, пов'язаній з високим ризиком активних кредитних операцій по наданню позик, доцільно страхування відповідальності позичальника за несплату кредиту.

Договір страхування складається між страховою компанією (страховиком) і позичальником (страхувальником). Об'єктом страхування є відповідальність перед банком, який надав позику.

Перестрахування – це страхування особливого виду. Зміст його полягає у передачі частини ризику у відповідальність іншому спеціалізованому страховику, тобто перестраховику.