Контрольна робота № 14

Зовнішня політика провідних європейських держав

у 50-ті – на поч. 70-х рр. ХІХ ст.

1. Війни за об’єднання Італії

2. Зовнішньополітичні впливи на активізацію національного руху в німецьких землях у 60-х роках ХІХ ст.

3. Франко-прусська війна 1870-1871 рр. Утворення Німецької імперії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бобилєва С. Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року: Навчальний посібник / С.Й. Бобилєва. – Дніпропетровськ, 2003. – 526 с.

2. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення / П. Вандич. – Київ: Критика, 2004. – 563 с.

3. Варванцев М. М. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна: Монографія / М.М. Варванцев. – Київ: Пульсари, 2005. – 302 с.

4. Виноградов В. Н. Британский лев на Босфоре / В.Н. Виноградов. – Москва: Наука, 1991. – 161 с.

5. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. Священный Союз от Венского до Берлинского Конгрессов / А. Дебидур. / Пер. с фр. – Т. І. 1814-1878. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – 507 с.

6. Зашкільняк Л. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 752 с.

7. Ерусалимский А. С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм / А.С. Ерусалимский. – Москва: Наука, 1968. – 285 с.

8. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX ст.: Навч. посібник / [Горбань Ю.А., Білик Б.І., Дячук Л.В. та ін ]; за ред. Ю. А. Горбаня. – Київ: Вікар, 2003. – 435 с.

9. История дипломатии: в 5 т. / [Бахрушин С.В., Ефимов А.В., Потемкин В.П. и др.]; под ред. В.П. Потемкина. − Т. I. − М.: Политиздат, 1959. − 806 с.

10. Кинятина Н. С. Внешняя политика Росси второй половины ХІХ века / Н.С. Кинятина. – Москва: Высшая школа, 1974. – 280 с.

11. Нарочницкая Л. И. Россия и отмена нейтрализации Черного моря. 1856-1871 гг. / Л.И. Нарочницкая. – Москва: Наука, 1989. – 224 с.

12. Невлер В. Е. Демократические силы в борьбе за объединение Италии. 1831-1860 / В.Е. Невлер. – Москва: Наука, 1982. – 374 с.

13. Рибак І. В. Історія народів Росії нової доби (початок ХІХ-ХХ ст.): комплексний навчальний посібник / І.В.Рибак. – Кам’янець –Подільський: Абетка, 2006. – 216 с.

14. Тейлор А. Дж. П. Габсбургська монархія 1809-1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщиним / А. Дж. П. Тейлор. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 260 с.

15. Фадеева И. Л. Османская империя и англо-турецкие отношения в середине ХІХ в. / И. Л. Фадеева. – Москва: Наука, 1982. – 160 с.

16. Цьолнер Е. Історія Австрії / Е. Цьолнер. / Пер. з нім. – Львів: Літопис, 2001. – 712 с.

Методичні рекомендації

У першому питанні спочатку потрібно розкрити зміст Міланського мирного договору, укладеного 6-го серпня 1849 р. між Австрією та Сардинським королівством (П’ємонтом), що підсумував результати невдалої для італійських держав австро-італійської війни 1848-1949 рр. Далі необхідно проаналізувати умови Цюрихських договорів 1859 р. між Австрією, Францією та Сардинським королівством, що підвели підсумок війни між з одного боку, Австрією, та з другого боку – Францією та Сардинією, що завершилася поразкою Австрії. Доцільно закцентувати увагу на ролі Франції у процесі об’єднання італійських земель в одну централізовану національну державу, який завершився у 1861 р. приєднанням до нового Італійського королівства Сіцілії та Південної Італії [ 9 ].

У другому питанні потрібно описати австрійську та прусську моделі майбутнього Німеччини. Доцільно зосередити увагу на зустрічі німецьких князів у Франфуркті в серпні 1863 р., на якій гостро проявилося суперництво Австрії та Пруссії за верховенство над усіма німецькими землями. Далі необхідно розкрити дипломатичну боротьбу за зовнішньополітичну позицію Італії та Франції під час айстро-пруської війни 1866 р., після перемоги у якій (у війні) домінуюча роль у процесі об’єднання німецьких земель остаточно перейшла до Пруссії [1; 9 ].

Розкриваючи третє питання, необхідно зазначити, що бажання Франції зберегти свою гегемонію у континентальній Європі і намагання протидіяти планам прусського канцлера Бісмарка, пов’язаних із завершенням процесу об’єднання Німеччини, спровокували франко-прусську війну 1870-1871 рр. Варто розкрити умови мирних угод, підписаних 26 лютого у Версалі попередньо та 10 травня 1871 р. у Франкфурті остаточно, що констатували поразку Франції і втрату нею територій Ельзасу та Лотарінгії. Потрібно наголосити, що водночас завершився процес об’єднання німецьких земель, після чогоу січні 1871 року була проголошена Німецька Імперія, яка зайняла домінуючу позицію у Європі [1, 9 ].