Пишіть проблеми, пов’язані з фальсифікацією інформації в міжнародній комунікації

Маніпулювання інформацією може створювати як негативні, так і оптимістичні установки. Останні найчастіше пов'язані з ефектом відкладеного результату: не маючи реальних позитивних результатів у новочасній життя, люди за допомогою пропаганди вважають, що "все краще - у майбутньому". У цьому випадку "майбутнє" виступає як соціально-ідеологічний конструкт, пов'язані з цілеспрямованим формуванням мотиваційно-поведінкових стратегій великих груп людей. Конструкт "майбутнього" дозволяє безкарно фальсифікувати реальні події, використовуючи морально-етичну детермінацію ("борг", "совість", "подвиг", "жертва в ім'я майбутнього" і т.п.). Фальсифікація інформації в цьому разі пов'язана з її спрощенням, редукцією до моральних регуляторам, із спотворенням картини світу за рахунок зміни реальних параметрів соціального життя в бік їх ідеалізації і т.п.Фальсифікація, брехня оцінюються як необхідний "факт на спасіння" та існують на конвенціональному підставі. З цим пов'язана інверсія цінностей і корозія моральних норм, а надалі - розвиток девіантних установок і аномальних соціальних настроїв. Брехня, неохайність, несумлінність знаходять значиму, ціннісну трактування і сприймаються більшістю населення як керівництво до дії. Експансія антіценностей стосується всіх сфер соціального життя, приводячи поступово до дезадаптації соціальних суб'єктів і зростання соціальної (і комунікаційної) напруженості. Фальсифікація інформації привчає мати справу з удаваності, що активізує діхотомічності установки і помилкові способи обгрунтування ціннісних ієрархій. Підсумком стає нігілізм, глибока недовіра до офіційних інститутів і будь-яких видів комунікаторів. Нормою соціальної взаємодії затверджується максима: "Не бути, а здаватися". У цьому контексті в соціальному настрої затверджується таке явище, як "гра в задану роль": вибудовування поведінки і реакцій у відповідності з приписаними помилковими, ідеологізованими установками. Різке розбіжність на цьому фоні "того, що є" з "тим, як треба" породжує у кінцевому результаті збалансоване цинічний настрій, провідне при його постійному репродукуванні до руйнування комунікаційного поля і до соціальної деструкції.
Фальсифікація інформації, таким чином, сприяє укоріненню контрнорматівних установок і різко перешкоджає виробленню нових адекватних стратегій поведінки (через стійкого недовіри до інформаційних джерел і якості самої інформації). На цьому тлі особливо активне значення набувають чутки, плітки і т.д., що виступають як кошти, спрямовані на "заповнення" і "виправлення" помилкової інформації. Як правило, фальсифікація інформації призводить до швидкого розвитку процесів відчуження в суспільстві.

14 Подайте вашу інтерпретацію поняття інформаційного суверенітету.

Глобальні виклики сучасності актуалізують проблему збереження й розвитку національного суверенітету. Питання повновладдя й вільного розвитку відносин країн побудовані на взаємоповазі і принципі невтручання, сьогодні, в умовах поступової трансформації світової політичної системи, економічної інтеграції та прискорення процесів інформатизації, набувають нового сенсу й ваги поняття захист інформаційного суверернітету. При цьому перехід суспільства до інформаційного етапу свого розвитку виводить на перший план проблеми зміцнення національного суверенітету питання збереження й посилення його інформаційної складової.

Поняття інформаційного суверенітету - це межі контролю необхідних для існування й розвитку соціальних структур інформаційних ресурсів, обумовлені специфікою призначення цих структур, характерними для них засобами досягнення суспільно значущих цілей, відповідною самобутністю і підтвердженою суспільною практикою традицією.

По-перше, таке формулювання є досить універсальним і охоплює всі рівні суверенності над інформаційними ресурсами та можливостями їх використання на рівні державному, національному, на рівні соціальних структур сучасного суспільства, надає можливість формування конструктивної ієрархії цих рівнів.

По-друге, крім інформаційних ресурсів, пов’язаних з організацією безпеки й розвитку суверенів цих ресурсів, дане визначення є перспективним для вдосконалення правової бази, пов’язаної з гарантуванням інтелектуальної власності, прав на використання інформаційних, інформаційно-аналітичних продуктів на внутрішньому й зарубіжних ринках інформації.

По-третє, воно відображає сучасний підхід до уявлень про межі й можливості контролю над суверенними інформаційними ресурсами, що визначаються не просторовими обмеженнями, а розвитком відповідної правової системи на базі організаційно-технічних, технологічних засобів контролю інформаційного суверенітету, а також формами інформаційної протидії проявам інформаційного тиску в мережі соціальних комунікацій.

По-четверте, дане визначення пов’язує сучасний інформаційний суверенітет з відповідною інформаційною традицією, збереженням самобутності суверенів інформаційних ресурсів в умовах розвитку глобального інформаційного простору.