Патентно-ліцензійне забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва

Міжнар наук-технол обмін (МНТО)- сукупність ек відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень. Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням НТП. Розширення НДДКР вимагає фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці.

Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для проведення НДДКР, досягнення високих темпів економічного розвитку за рахунок використання передових технологій інших країн.

Особливості:

1. розвиток ринку наукоємних технологій;

2. монополія найбільших фірм на ринках технологій;

3. технологічна політика ТНК;

4. взаємини ТНК із країнами, що розвиваються;

5. участь у міжнародному технологічному обміні венчурних фірм;

6. розвиток міжнародної технічної допомоги.

Інтелектуальна власність - це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об”єкта інтелектуальної власності.

Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент – це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.

Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі(при цьому сам винахідник залишається невідомим).

Основні міжнародні форми передання технологій:

1.Продаж патентів.

2.Міжнародне ліцензування.

3.Міжнардний інжиніринг.

4.Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

5.Іноземні інтелектуальні інвестиції.

6.Міжнародні міжвузівські стосунки.

7.Наукові міжнародні конференці, симпозіуми, семінари,

8.Створення комп”ютерних банків даних (Банк промислової та технологічної інформації при ЮНІДО)

9.Технологічний шпіонаж.

Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.

Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.

Основні види ліцензій:

1. Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліцензіату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.

2. Виняткова ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винахадом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.

3. Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.

Ліцензії бувають патентні (підверджують передачу права використання патенту без відповідного ноу-хау) і безпатентні (підверджують право використовувати ноу-хау без патентів на винахід).

Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних прав на використання винаходу:

-Роялті – це періодичні процентні відчислення.

-Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово(або в розстрочку).

-Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи петентами, які за передбаченням є еквівалентними.

-Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.

-Передача цінних паперів і надання права участі у прибутк.