Валютнасистема в цілому є сукупністю способів, інструментів та інституцій за допомогою яких формуються і використовуються валютні ресурси. Кожен національний ринок має власну національну валютну систему.
Національна валютна система є частиною грошової системи країни, в рамках якої здійснюється міжнародний платіжний обіг.
Елементами національної валютної системи є:
· національна валютна одиниця;
· режим валютного курсу;
· умови конвертованості валют;
· система валютного ринку і ринку золота;
· порядок міжнародних розрахунків країни;
· склад і система управління золотовалютними резервами країни;
· статус національних закладів, що регулюють валютні відносини країни.
Національні валютні системи формуються на основі національного законодавства з урахуванням норм міжнародного права. Їхні особливості визначаються умовами і рівнем розвитку економіки країни, її зовнішньоекономічними зв'язками, завданнями соціального розвитку. На базі національних валютних систем формується світова валютна система, хоча сьогодні про неї в її завершеному вигляді говорити ще передчасно. Більш точним є термін "міжнародна валютна система", який саме і відображає сучасний стан світової валютної системи. Міжнароднавалютнасистема - це організаційна форма грошово-кредитних відносин у міжнародному обігу, яка склалась на основі розвитку міжнародних ринків товарів, факторів виробництва, фінансових інструментів, закріплена міждержавними угодами й обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних економік.
|
|
Елементами міжнародної валютної системи є:
· основні міжнародні платіжні засоби (національні валюти, золото, міжнародні валютні одиниці тощо);
· механізми визначення та підтримки валютних курсів;
· порядок балансування міжнародних платежів;
· умови конвертованості валют;
· режим міжнародних валютних ринків і ринків золота;
· статус міжнародних інституцій, що регулюють валютні відносини.
В умовах ринкової економіки рух грошових засобів між країнами, обмін і продаж валют здійснюється здебільшого через діяльність великих комерційних банків.
Ці банки мають розгалужену мережу філій в різних країнах. Вони можуть також мати валютні рахунки в банках інших країн. Через такі банки здійснюються зовнішньоекономічні операції, клієнти здійснюють вклади на рахунки в одній валюті і, за необхідності, переказують їх за кордон в іншій валюті.
Головними економічними агентами валютного обігу в міжнародній сфері є імпортери, експортери, комерційні банки, валютні брокери і дилери, урядові органи, а також міжнародні фінансові організації.
|
|
Формування світової валютної системи тісно пов'язане зі створенням і розвитком світового господарства. Вважають, що вона пройшла у своєму розвитку три основних етапи, які пов'язуються з існуванням певних систем: золотого стандарту, золотодевізного стандарту та сучасної валютної системи. Класифікація цих систем базується на визначенні певного активу резервним, тобто таким, що використовується для регулювання дисбалансів у міжнародних платежах.
Першою сформованою світовою валютною системою була Парижська (з 1867 р. до початку 20-х рр. XX ст.). Золотий стандарт у міжнародній валютній системі запроваджувався двічі - з 1867 по 1914р. і з 1925 по 1931р.