І. 1. 1. 9. Новітні проблеми МКП у світлі рішень ЮНІСПЕЙС-ІІІ

Стурбований станом справ з приєднанням держав світу до основних договорів з космосу Комітет ООН з космосу за дорученням ГА ООН вніс до порядку денного Юридичного підкомітету пункт «Огляд статусу п’яти міжнародних-правових документів з космосу», а Секретаріат звернувся до держав-членів з проханням дати своє бачення проблем неприєднання.

Важливість порушеної Секретаріатом ООН проблеми було підкреслено Третьою конференцією ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (ЮНІСПЕЙС-ІІІ, 19-30.07.99 р., Відень, Австрія), яка також загострила увагу світової спільноти на тому, що космічне право виявилося не готовим до стрімких процесів комерціалізації та приватизації космічної діяльності.

Сьогодні, як зазначається в матеріалах Конференції, виникли нові сфери застосування космічної техніки і технологій, з’явились взагалі нові види космічної діяльності, які неможливо було передбачити в перші роки космічної ери, коли йшло становлення міжнародного космічного права.

Безперервний поступ космонавтики, у тому числі розвиток світового ринку космічних послуг і технологій потребують вирішення все більшого числа проблем. Крім природної необхідності вдосконалення правових регуляторів власне самого космічного права, пов’язаної з поступом космічної науки та техніки, космічна діяльність все частіше виявляється під впливом всезростаючої сфери міжнародного економічного права, яке нівелює межу між публічним і приватним правом.

Швидке розширення масштабів діяльності приватного сектора в космічній галузі та пов’язаних з нею галузях потребує перегляду багатьох аспектів МКП, зокрема, що стосуються: питань державної належності космічних літальних апаратів; проблем відповідальності та юрисдикції у зв’язку із застосуванням космічних систем, які на цей час не врегульовані; захисту прав інвесторів у космічній галузі, у зв’язку з чим може знадобитись розробка принципово нових підходів для забезпечення ефективності та дотримання норм міжнародного космічного права; захисту довкілля на той випадок, коли приватні структури станом на сьогодні не несуть за нього прямої (безпосередньої) відповідальності; впливу комерціалізації та приватизації космічної діяльності на державний сектор послуг в цій галузі; створення ефективних механізмів врегулювання спорів, що виникають у зв’язку з комерціалізацією космічної діяльності; захисту інтелектуальної власності, створеної в процесі космічної діяльності; запобігання все більшому засміченню космічного простору тощо.