Керівні принципи із запобігання утворення космічного сміття

Багаторічна діяльність багатьох експертів-фахівців у галузі космічного сміття,робочих груп багатьох міжнародних організацій призвела у підсумку до формування в рамках роботи МККС проекту зводу рекомендацій для розробників та експлуатантів ракетно-космічної техніки, переданих згодом як робочий документ «Керівні принципи із запобігання утворення космічного сміття» на розгляд Комітету ООН з космосу[49] на його сорок шостій сесії у 2003 році.

Керівні принципи МККС віддзеркалювали основоположні елементи існуючої практики, стандартів, кодексів і настанов з цього питання, розроблених низкою національних і міжнародних організацій. Комітет ООН з космосу визнав корисність зводу «керівних принципів високого рівня, що користується більш широким визнанням у світовому космічному співтоваристві»[50].

Для подальшого опрацювання цих принципів Науково-технічним підкомітетом КВКП було створено Рабочу групу з космічного сміття для розроблення зводу рекомендованих керівних принципів на основі технічного змісту та базових визначень керівних принципів МККС з попередження утворення космічного сміття і урахуванням договорів і принципів Організації Об’єднаних Націй, що стосуються космічного простору.

Після опрацювання протягом 2003-2006 рр. Керівні принципи прийнято 50 сесією Комітету ООН з космосу 15 червня 2007 року.

В преамбулі до Принципів зазначено, що державам-членам і міжнародним організаціям варто добровільно вжити через національні механізми або через свої придатні механізми заходи із забезпечення реалізації в максимально можливій мірі цих керівних принципів шляхом використання практики та процедур попередження утворення космічного сміття.

Ці керівні принципи є придатними в ході планування польотів і функціонування щойно спроектованих космічних апаратів та орбітальних ступенів, а також, якщо це можливо, під час функціонування існуючих апаратів і ступенів. Ці принципи не є юридично обов’язковими відповідно до міжнародного права.

Крім цього, визнається, що виключення в реалізації окремих керівних принципів або їх елементів можуть бути обгрунтовані, наприклад, у відповідності до положень договорів і принципів Організації Об’єднаних Націй, що стосуються космічного простору.

В ході планування польотів, проектуванні, виготовленні та функціонуванні (запуск, політ і виведення з орбіти космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв необхідно враховувати найбільш суттєві принципи:

1. Обмеження утворення сміття під час штатних операцій

Космічні системи належить проектувати таким чином, щоб не відбувалося утворення сміттяпід час штатних операцій. На ті випадки, коли це не здійсненно, наслідки будь-якого утворення сміття для космичного середовища мають бути зведені до мінімуму.

2. Зведення до мінімуму можливості руйнування в ході польотних операцій

Космічні апарати та орбітальні ступені ракет-носіїв належить проектувати таким чином, щоб уникати таких відмов, які можуть вести до довільного руйнування. На випадок виявлення стану, що призводить до такої відмови, варто планувати й вживати заходів з виведення з орбіти та пасивації систем для уникнення руйнувань.

3. Зменшення ймовірності випадкового зіткнення на орбіті

Під час проектування і розроблення програми польоту космічних апаратів і ступенів ракет-носіїв належить провадити оцінку й вживати заходи з обмеження ймовірності випадкового зіткнення з невідомими об’єктами протягом етапу запуску системи та на протязі терміну існування системи на орбіті. Якщо існуючі дані про орбіту вказують на ймовірність зіткнення, то варто розглядати можливість корегування часу запуску або здійснення маневрів для запобігання зіткнень на орбіті.

4. Уникнення навмисного руйнування та інших дій, що спричиняють шкоду

З урахуванням того, що зростаюча небезпека зіткнення може становити собою загрозу для космічних операцій, варто уникати навмисного руйнуваннябудь-яких космічних апаратів, що знаходяться на орбіті, та орбітальних ступенів ракет-носіїв або інших дій, які спричиняють шкоду, що призводять до утворення існуючого протягом тривалого періоду часу сміття.

Якщо навмисне руйнуванняє необхідним, то воно має відбуватися на досить низькій висоті, щоб скоротити час існування на орбіті фрагментів, що виникають в результаті такого руйнування.

5. Зведення до мінімуму можливості руйнувань після виконання програми польоту, що викликані запасом енергії

Щоб обмежити небезпеку для інших космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв, спричинену навмисними руйнуваннями, варто забезпечувати вичерпання чи переведення у безпечний стан усіх бортових джерел запасеної енергії, коли вони більше не потребуються для польотних операцій або виведення з орбіти після завершення програми польоту.

6. Обмеження тривалого існування космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв в районі низької навколоземної орбіти (ННО) після завершення їх програми польоту

Космічні апарати та орбітальні ступені ракет-носіїв, які завершили свої польотні операції на орбітах, що проходять через район ННО, мають бути виведені з орбіти таким чином, що контролюється. Якщо це не уявляється можливим, то вони повинні бути видалені з орбіт для запобігання їх тривалого знахождення в районі ННО.

В ході підготовки обгрунтувань, що стосуються можливих рішень про видалення об’єктів з ННО, варто належним чином ураховувати необходність забезпечення того, щоб сміття, яке здатне досягти поверхні Землі, не становило надмірної небезпеки для людей або майна, у тому числі через забруднення навколишнього середовища, що викликане небезпечними речовинами.

7. Обмеження тривалого знаходження космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв в районі геосинхронної орбіти (ГСО) після завершення їх програми польоту

Космічні апарати та орбітальні ступені ракет-носіїв, які завершили свої польотні операції на орбітах, що проходять через район ГСО, мають бути залишені на таких орбітах, які дозволяють уникати їх тривалого знаходження в районі ГСО.

Стосовно космічних об’єктів, що знаходяться в районі ГСО або біля нього, ймовірність майбутніх зіткнень може бути зменшена шляхом залишення об’єктів на завершення їх програми польоту на орбіті, що знаходиться над районом ГСО, таким чином, щоб вони не знаходились в районі ГСО або не повертались до нього[51].

Для подальшого врегулювання проблеми «космічного сміття» необхідно, щоб ООН ввела загальновизнані та обов’язкові для виконання міжнародні стандарти щодо використання та утилізації КА в світовому масштабі з урахуванням чинних норм і принципів МКП.