Модуль складається з трьох навчальних елементів: Міждержавні відносини; Міжнародні організації та Місце України в міжнародному бізнесі. Ці питання є дуже важливими для будь-якої держави, для її нормального функціонування, розвитку, процвітання економіки та підвищення рівня життя громадян.
Регіональне економічне співробітництво з особою силою проявилося після другої світової війни, коли багато країн почали усвідомлювати вигоди від співробітництва й укрупнення ринків збуту. Основними різновидами економічного співробітництва є зона вільної торгівлі, митний союз, загальний ринок, економічний союз, повна економічна інтеграція.
При обмеженому підході економічна інтеграція дозволяє країнам торгувати один з одним без тарифної дискримінації (зона вільної торгівлі). Більш складні варіанти співробітництва забезпечують переміщення через національні кордони усіх факторів виробництва, а також визначену гармонізацію соціального, політичного й економічного життя (повна економічна інтеграція).
|
|
У статиці економічна інтеграція сприяє підвищенню ефективності розподілу ресурсів, впливає на виробництво і споживання. В динаміці має місце економія, обумовлена ростом масштабів виробництва окремих фірм і зовнішніх факторів, у тому числі збільшенням ємності ринків.
Європейське співтовариство (ЄС) — це ефективно діючий загальний ринок, що усунув майже всі обмеження на переміщення факторів виробництва і рухається у бік економічного союзу, намагаючись у визначеній мірі гармонізувати економічну політику країн-членів. Багато країн, що розвиваються, покладаються на експорт товарів для одержання твердої валюти, без якої немислимо їхній економічний розвиток. Нестабільність цін на товари спричиняє коливання доходів від експорту. Товарні угоди, у тому числі засновані на буферних запасах, установленні у визначеному діапазоні коливання цін чи квотах, сполучення усіх трьох підходів, використовують досить часто в надії стабілізувати ціни.
Міжнародні організації мають значний вплив на економіку країни. По відношенню до країн-членів вони здійснюють підтримку розвитку в багатьох напрямах. Створюється договірно-правова основа для ведення торгівельних операцій; формуються інститути, що сприяють досягненню домовленностей та рішенню спірних проблем; відбувається обмін інформацією та інноваційними технологіями; вирішуються питання кадрової політики, фінансової допомоги; розробляються заходи для розширення виробництва і зміцнення експортного потенціалу в країнах. Це далеко не повний перелік питань вирішенням яких займаються міжнародні організації.