Модуль І

«Філософія в її історії»

Лекція № 1. Змістовий модуль 1. «Загальне уявлення про філософію. Логіка як наука.» (2 год.)

Мета: Визначити предмет та функції філософії, окреслити її проблемне поле з метою усвідомлення її універсального, узагальнюючого характеру;

подати спільні підходи та принципові відмінності між філософським та науковим пізнанням.

План

1. Походження слова “філософія”. Філософія і життя.

2. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії.

3. Предмет філософського осмислення. Предмет логіки.

4. Специфічні особливості філософських знань.

5. Основні функції філософії та структура філософського знання. Функції логіки.

Література:

Библер В.С. Что есть филисофия? // Вопросы философии. – 1995. − №1.

Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософія. – К., 1999.

Делез Жиль. Введение в философию. (перевод с фран.). – М., 1998.

Зошов А.В. Существует ли мировая философия? // Вопросы философии. – 1997. − №4.

Мамардашвили М.С. Как я понимаю философию. – М., 1990.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Конверський А.Є. Логіка. – К., 2005.

Лекція № 2. Змістовий модуль 2. «Антична філософія». (2 год.)

Мета: Включення студентів в активний процес осмислення найперших засад та історичних кроків європейської філософії; аналітичне простеження логіки розвитку само усвідомленої людської думки; ознайомлення студентів із оригінальними ідеями та найпершими надбаннями видатних античних філософів; окреслення тих ідей античної філософії, які виявились найбільш продуктивними для розвитку європейської науки та суспільної думки; усвідомлення ролі ідейної спадщини античної філософії.

План

1. Основні етапи розвитку античної філософії.

2. Провідні школи та ідеї.

3. Управління як особлива форма діяльності людини у філософії Сократа.

4. Наука управління людьми у філософії Аристотеля.

Література:

Асмус В.Ф. Античная философия. − М., 1976.

Богомолов А.С. Античная философия. В 2-х ч. – М., 1985.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Герасимчук А.А., Тимошенко 3.1. Філософія. − К., 2005.

Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2006.

Лекція № 3. Змістовий модуль 3. «Середньовічна філософія» (2 год.)

Мета: Прослідкувати логіку переходу від натуралістичного світосприйняття до духовного; виявити провідну проблематику виявлення духовного в історичному розвитку пізнання; окреслити особливості середньовічної філософії; з’ясувати роль середньовічної схоластики та містики у формуванні змісту сучасного філософського осмислення дійсності.

План

1. Особливості формування християнської філософії. Провідні філософські ідеї епохи Середньовіччя.

2. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення.

3. Філософський сенс заповідей Христа.

4. Теологізація системи управління суспільством в умовах Середньовіччя.

Література:

Коплстон Ф. История средневековой философии. – М., 1996.

Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979. – С.6 – 248.

Герасимчук А.А., Тимошенко 3.1. Філософія. − К., 2005.

Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2006.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.

Лекція № 4 – 5. Змістовий модуль 4. «Західноєвропейська філософія Нового часу. Німецька класична філософія.» (4 год.)

Мета: Прослідкувати найважливіші чинники та умови формування наукового стилю мислення (в межах формування експериментального

природознавства); охарактеризувати епоху наукових революцій та її

вплив на розвиток філософії; виявити особливості проявів філософії за

умов її діалогу із численними конкретними науками;

План

1. Епоха наукових революцій та її вплив на розвиток філософії.

2. Емпіризм і раціоналізм – методологічна основа управління суспільством у XVII – XVIII ст.

3. Провідні направлення філософії Нового часу.

4. Ф.Бекон – засновник емпіричного природознавства. Індуктивний метод Бекона.

5. Раціоналістична теорія Б. Спінози.

6. Раціоналізм Р. Декарта та основні правила його наукового методу.

Література:

Бекон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2 т. – М., 1972. – Т.2 – С.5 – 222.

Скирбек Г., Гилье Н. История философии. – М., 2000.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.

Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.

Герасимчук А.А., Тимошенко 3.1. Філософія. − К., 2005.

Лекція № 6. Змістовий модуль 5. «Українська філософія» (2 год.)

Мета: Визначити роль української філософії в розвитку української культури; окреслити найперші особливості української філософії, позначити її зв'язок із історією світової філософії; виділити основні етапи розвитку української філософії, розглянути її провідних представників та ідейні здобутки на кожному із таких етапів; виявити провідні тенденції

сучасного розвитку української філософії.

План

1. Рання українська філософія:

а) дохристиянські витоки української філософії;

б) філософія Києворуської доби;

в) філософська думка українських полемістів та неоплатоніків.

2. Українська філософія класичної доби:

а) філософія Г. Сковороди;

б) основні ідеї філософії П. Юркевича;

в) українська університетська філософія ХІХ ст. (О. Новицький, Д. Чижевський);

г) Кирило-Мефодіївське товариство та М. Костомаров.

3. Новітня українська філософія:

а)філософія Київської екзистенційної школи початку ХХ ст. (М. Бердяєв, Л. Шестов, В. Зенківський)

б) позитивістсько-натуралістичні тенденції філософствування М. Драгоманова та І. Франка;

в) історіософія Д. Донцова та В. Липинського.

Література:

Горський В.С. Історія української філософії. – К.,1996.

Історія філософії України. – К., 1993.

Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.

Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. – К., 1999.

Петров В. Особа Сковороди. // Філософська і соціологічна думка. – 1995, № 1−2, 3−4, 5−6.

Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова. – К., 1995.

Фядів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. – К., 2000.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

Щурат В. Українські джерела до історії філософії. – Львів, 1908.

Ярмусь С. Духовність українського народу. – Вінніпег, 1983.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.

Філософська думка України. Бібліографічний словник – Ред. упорядник М.Л.Ткачук. – К., 2002.

Лекція № 7. – 8. Змістовий модуль 6. «Сучасна світова філософія.»

(4 год.)

Мета: Дослідити динаміку збагачення сучасної світової філософії новими

підходами до аналізу реалій, новими концептуальними звершеннями та

методологічним інструментарієм для осмислення екзистенцій них

проблем людського буття, можливостей використання наукових та

позанаукових методів пізнання світу в цілому та статусу людини в

сучасному світі, виявити соціальну обумовленість появи філософських

ідей як відповідь на виклики часу; систематизувати основні течії,

підходи, напрямки сучасної західної філософії, виявити їх

методологічний потенціал для аналізу суперечностей сьогодення;

План

1. Позитивізм: умови виникнення, предмет дослідження та вихідні ідеї. Неопозитивізм (М. Шлік, Р. Карнап).

2. Філософія життя (Ф. Ніцше, З. Фрейд, А. Бергсон).

3. Екзистенцій на філософія.

4. Прагматизм як філософська течія й філософська основа бізнесу.

Література:

Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998.

Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. – К., 1998.

Современная философия науки. Хрестоматия. – М., 1994.

Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2006.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.