«СИСТЕМА ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ»
Семінар № 5.
Змістовий модуль 7. „Проблема буття” (2 год.)
Мета: Показати особливості проявів філософського мислення у сфері
осмислення засад дійсності; прослідкувати як при осмисленні буття
проявляються такі важливі риси філософського осмислення, як
граничний рівень узагальнення, його принциповий людино центризм та ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити
найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.
План
1. Онтологія – метафізика буття. Поняття «буття».
2. Специфічна особливість змісту категорії буття.
3. Багаторівневий характер буття. Основні форми буття.
4. Суперечливість буття людини.
5. Проблема сенсу людського буття.
Література:
Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.
Быстрицкий Е.К. Бытие человека в культуре. – К., 1992.
Гайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.
Жизнь после смерти:Сборник. – М., 1990.
|
|
Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.
Лакс Дж. О плюрализме человеческой природы. // Вопросы философии. – 1992. −№ 10.
Лобанов С.Д. Бытие и реальность. – М., 1999.
Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1990.
Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.
Ясперс К. Духовная ситуация времени. // Смысл и назначение истории. – М., 1991.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.
Петрушенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л., 2007.
Семінар № 6.
Змістовий модуль 8. «Проблема людини у філософії» (2 год)
План
1. Людина – універсальний і найвищий предмет філософії. Проблема людського начала.
2. Релігійна та наукова концепції походження людини.
3. Роль праці та мови у становленні людини. Основні атрибутивні ознаки людини.
4. Людина як «діяльна цілісність».
5. Сенс життя людини і людства. Людино мірна сутність філософії.
Література:
Коган Л.А. Жизнь как бесмертие. // Вопросы философии. – 1994. − № 12.
Келли Дж. Теория личности (пер. с англ.). – СПб., 2000.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. – М., 1986.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.
Франк С.Л. Смысл жизни. //Вопросы философии. – 1990. − № 6.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Інноваційне практичне заняття № 3.
Змістовий модуль 9. «Теорія пізнання. Логічні форми розвитку знань» (2 год.)
План
1. Теорія пізнання як сфера філософського знання, її предмет та основні категорії.
|
|
2. Проблема співвідношення об’єкта і суб’єкта пізнання (Декарт, Спіноза, Берклі).
3. Гносеологія у філософії Гегеля і філософії марксизму.
4. Основні принципи сучасної наукової гносеології.
5. Творчість як конструктивний принцип пізнання.
6. Історична і соціокультурна детермінація пізнання.
Література:
Бургін М. Феномен знання. // Філософська і соціологічна думка. – 1995. − № 3−4.
Митюгов В.В. Познание и вера. // Вопросы философии. – 1996. − № 6.
Маркузе Г. Разум и революция (пер. с анг.). – СПб., 2000.
Мельбранш Н. Разыскания истины. – СПб., 1999.
Савельев А.В. К вопросу об эпистемологической адекватности нейрокомпьютеров. // Вопросы философии. – 2000. − № 1.
Суворов О.В. Разум и феномен «я». // Вопросы философии. – 2000. − № 4.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.
Петрущенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л., 2007.
Конверський А.Є. Логіка. – К., 2002.