Модуль ІІ. Змістовий модуль 7. „Проблема буття” (2 год.)

«СИСТЕМА ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ»

Семінар № 5.

Змістовий модуль 7. „Проблема буття” (2 год.)

Мета: Показати особливості проявів філософського мислення у сфері

осмислення засад дійсності; прослідкувати як при осмисленні буття

проявляються такі важливі риси філософського осмислення, як

граничний рівень узагальнення, його принциповий людино центризм та ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити

найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.

План

1. Онтологія – метафізика буття. Поняття «буття».

2. Специфічна особливість змісту категорії буття.

3. Багаторівневий характер буття. Основні форми буття.

4. Суперечливість буття людини.

5. Проблема сенсу людського буття.

Література:

Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.

Быстрицкий Е.К. Бытие человека в культуре. – К., 1992.

Гайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

Жизнь после смерти:Сборник. – М., 1990.

Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

Лакс Дж. О плюрализме человеческой природы. // Вопросы философии. – 1992. −№ 10.

Лобанов С.Д. Бытие и реальность. – М., 1999.

Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1990.

Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

Ясперс К. Духовная ситуация времени. // Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.

Петрушенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л., 2007.

Семінар № 6.

Змістовий модуль 8. «Проблема людини у філософії» (2 год)

План

1. Людина – універсальний і найвищий предмет філософії. Проблема людського начала.

2. Релігійна та наукова концепції походження людини.

3. Роль праці та мови у становленні людини. Основні атрибутивні ознаки людини.

4. Людина як «діяльна цілісність».

5. Сенс життя людини і людства. Людино мірна сутність філософії.

Література:

Коган Л.А. Жизнь как бесмертие. // Вопросы философии. – 1994. − № 12.

Келли Дж. Теория личности (пер. с англ.). – СПб., 2000.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. – М., 1986.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

Франк С.Л. Смысл жизни. //Вопросы философии. – 1990. − № 6.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Інноваційне практичне заняття № 3.

Змістовий модуль 9. «Теорія пізнання. Логічні форми розвитку знань» (2 год.)

План

1. Теорія пізнання як сфера філософського знання, її предмет та основні категорії.

2. Проблема співвідношення об’єкта і суб’єкта пізнання (Декарт, Спіноза, Берклі).

3. Гносеологія у філософії Гегеля і філософії марксизму.

4. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

5. Творчість як конструктивний принцип пізнання.

6. Історична і соціокультурна детермінація пізнання.

Література:

Бургін М. Феномен знання. // Філософська і соціологічна думка. – 1995. − № 3−4.

Митюгов В.В. Познание и вера. // Вопросы философии. – 1996. − № 6.

Маркузе Г. Разум и революция (пер. с анг.). – СПб., 2000.

Мельбранш Н. Разыскания истины. – СПб., 1999.

Савельев А.В. К вопросу об эпистемологической адекватности нейрокомпьютеров. // Вопросы философии. – 2000. − № 1.

Суворов О.В. Разум и феномен «я». // Вопросы философии. – 2000. − № 4.

Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.

Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.

Петрущенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л., 2007.

Конверський А.Є. Логіка. – К., 2002.