Ще перелюбствуєшь?

Ще перелюбствуєшь,

Неповнолітня

Розпустна дівчина?

Смерттю захворіла -

Недовго залишилось тобі...

Важаєшь що розумна?

Дурна як псина!

Цнотність продала,

Пішла за грошима.

Перелюб вчинила,

Бога зрадила.

Пиха твоя - чрезміру.

Ще й богомерзством грішила.

Померла, померла -

Ніхто і не здрогне.

Душа твоя стогне -

Та нема допомоги!

Нащо стала сатаниною?

На язик брехлива,

Серце лецимірне,

Розум паршивий.

Стала посеред міста,

Зняла штанину,

Сором оголила,

Ще й пишаєшься тим!?

Але ось покарання -

На руках твоїх кайдани,

Вороги твої повстануть,

Переб'ють усіх.

І ніхто не знає

Якима шляхами йтиме.

Себе осоромила! Бога зрадила!

Тобі буде за ділами твоїма!

Вустами сквернила свої ж святині.

Вела себе як свинина.

Жебраків по світу пустила.

Хворого й голого з хат викидувала.

Соромилася цнотності й істини.

Соромом сором тобі!

Давала мати себе всім.

А кажешь, що нічим грішила?!

Коли не так,

Чому аж уся блакитна?

Безсоромними очима своїма

Скількох погубила?

Кара, кара на тебе!

Буде тобі за гріхи, нікчемо,

Відплата тих кого вбила

Твоя система.

Не велика, ти, стерво.

Ти гнієшь, майже вмерла.

Агонії, кошмари, схеми.

Дуба дашь напевно.

Голодомором сучасним томила,

Спраглого не напоїла,

Страждалого не врятувала -

Убила.

Вбивця! Перелюбниця!

Ось тобі наймення!

Крик нужденних чутен у Бога

Їх покинула знемога.

Ти з виду, цнотниця, недотрога,

Тебе чека широка дорога.

У тартар дорога,

Тут не буде вже тебе.

Обіцяють заплатити...