Право між нар. організацій – це система правових норм, що регулюють міжнародні відносини, пов’язані зі створенням і функціонування міжнародних організацій

1 2 3

Тема: Право міжнародних організацій.

План.

1. Поняття та система права між-х організацій

2. Принципи права міжнародних організацій

3. Структура Організації Об’єднаних Націй.

4. Спеціалізовані установи ООН.

Поняття та класифікація міжнародних організацій.

Право між нар. організацій – це система правових норм, що регулюють міжнародні відносини, пов’язані зі створенням і функціонування міжнародних організацій.

Предмет права міжнародних організацій включає багатоаспектні відносини, що виникають з приводу заснування та діяльності міжнародних організацій: зокрема, 1)відносини між державами –учасницями міжнародної орг-ції; відносини держав-учасниць з міжнародною організацією; відносини між органами між-ї ор-ції; відносини між-ї орган-ї з іншими суб’єктами, що не є членами між-ї організації.

У зв’язку з тим, що правовідносини, пов’язані з діяльністю між-х орг- й можуть бути розподілені на певні види, виокремлюють наступні підгалузі права між-х орг-й:

- сукупність норм, що визначають правове становище між-х орг-й як вторинних суб’єктів МП;

- право договорів між-х організацій;

- дипломатичне право між-х організацій;

- внутрішнє право міжн-х організацій.

1. Між нар-ні норми, що визначають правове становище міжн-х організацій містяться в статутах міжн-х ор-цій, угодах щодо штаб-квартир між-х організацій; угодах про привілеї та імунітети міжн-х орг-цій.

2. Джерелам такої підгалузі як право договорів між-х організацій є Віденські конвенції 69-го та 86-го рр.: «Про право міжн-х договорів» та «Про право міжн-х договорів між дер-ми та між-ми ор-ціями або між міжн-ми орг-ціями»

3. Норми дипломатичного права між-х організацій закріплені в статутах міжн-х організацій, між нар-х звичаях, а також, в таких міжнародно-правових актах як: Конвенція про привілеї та імунітети ООН 1946р.; Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН 1947р.; Угода між ООН і США про місце розташування центральних установ ООН; Віденська конвенція про представництво дер-в у їхніх відносинах з міжн-ми організаціями універсального характеру 1975р.

4. До такої підгалузі як внутрішнє право міжн-х організацій належить сукупність правових норм які регулюють правовідносини, пов’язані з діяльністю органів між-х орг-цій; правовим становищем персоналу міжн-ї організації; відносини між держ-ми –учасницями між-ї орг-ції та між ними і самою організацією. Норми цієї підгалузі містяться в статутах та актах міжн-х організацій.

Право міжнародних організацій функціонує на основі Загальних принципів МП, що закріплені в Статуті ООН, Декларації про принципи МП, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між дер-ми 1970р. та Заключному акті НБСЄ 1975р. Крім Загальних принципів МП, в межах права між-них орган-цій діють, також, спеціальні принципи притаманні тільки цій галузі. Метою вказаних спеціальних принципів є наступне:

- забезпечення належного формування органів між-х організацій;

- встановлення порядку ухвалення рішень в рамках між-х організацій;

- тлумачення та застосування правових норм, що виробляються міжн-ю організацією;

До спеціальних принципів права міжн-х орг-цій належить:

- п-п справедливого географічного представництва;

- п-п специфічних інтересів;

- п-п рівного представництва дер-в з інтересами, що не збігаються;

- п-п пропорційності;

- п-п політичного представництва;

- п-п більшості голосів

- п-п консенсусу;

- п-п правової визначеності;