Нижнє додаткове армування. Розрахункова ширина поперечного перерізу плити покриття приймається b = = = 3000 мм

Розрахункова ширина поперечного перерізу плити покриття приймається b = = = 3000 мм.

Робоча висота перерізу плити в прольоті для зовнішнього шару арматури:

мм,

а для внутрішнього шару робоча висота перерізу плити в прольоті:

мм,

де с_d = 10 мм + d_s = 10 + 12 = 22 мм – захисний шар бетону, d_s = 12 мм – орієнтовний діаметр арматури.

Розрахунок виконуємо при умові, що 260 мм. 203,24 кН×м = 203,24 ×10⁶ Н×мм (момент з табл..4.4, над колона смуга, проліт 1).

Коефіцієнт прямокутної частини білінійної епюри напружень та коефіцієнт центра ваги епюри напружень (для бетону класу С30/35). Для армування плити приймаємо арматуру класу А400С,

Визначаємо значення:

, тобто

(область 2) - умова не виконується, перевіряємо умову (підобласть Ib).

Це означає, що переріз працює в раціональній області деформації Ib.

Находимо таке значення відносної деформації верхніх стиснутих фібр бетону , при якому виконується умова . Для цього розраховуємо значення коефіцієнтів і за формулами

;

Відносні деформації верхніх стиснутих фібр бетону

Далі знаходимо нове значення коефіцієнта

,

відповідне йому значення

.

Відносне плече внутрішньої пари сил буде

.

Плече внутрішньої пари сил

мм

Визначаємо необхідну площу розтягнутої арматури

мм².

Висота стиснутої зони

мм.

Як контроль правильності виконаних розрахунків перевіряємо виконання умови

.

Умова виконується. (При правильно виконаному розрахунку значення буде рівним або близьким до величини .)

Знаходимо мінімальну потрібну площу армування:

мм²,

але не менше, ніж мм².

Площа арматури також не повинна перевищувати значення максимальної

мм².

Перевіряємо умову конструктивних вимог до армування:

мм² ≤ мм² ≤ мм².

Умова виконується. Тому остаточно приймаємо розрахункове армування мм².

З урахуванням того, що в плиті вже встановлене нижнє основне армування 15Æ12А400С кроком мм (А_st,1 = 1695 мм²), у першому прольоті додатково треба установити арматуру з розрахунковою площею робочої арматури ( ) = 735.24 мм².

Визначимо необхідну кількість робочих стержнів, які повинні бути встановлені в межах робочої ширини перерізу мм з кроком мм (враховуючі, що крок не основного армування 200 мм)

шт.

Площа поперечного перерізу одного стержня = мм². Приймаємо Æ10А400С (А_st1 = 78,5 мм²).

Остаточно додаткову нижню арматуру приймаємо 15Æ10А400С кроком мм (А_st = 1177,5 мм²).

Отже в першому прольоті встановлюємо Æ12А400С кроком мм (А_st,1 = 1695 мм²) між стержнями основного армування встаноілюємо Æ10А400С кроком мм (А_st = 1177,5 мм²), таким чином в розрахунковому перерізі встановлено мм².

Арматурні стержні додаткового армування в над колонній та в прольотних смугах повинні бути заведенні від осі прольоту (для середніх прольотів) або від точки з максимальним моментом (для крайніх прольотів) в кожен бік не менш ніж на 0,35l.