За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені:
прості | по, про, у, без, коло, протягом |
складні | з-поперед, з-за, понад, довкола |
складені | з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до |
Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні, так і непохідні прийменники (до, по, край, близько).
Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих. Це похідні прийменники, утворені складанням двох або кількох непохідних прийменників. Непохідні прийменники легко вичленовуються у складі похідних складних прийменників (заради, з-попід, понад, поза, з-під).
Складні прийменники пишуться разом (понад, навколо, напроти), крім тих, що починаються на з, із (пишуться через дефіс: з-за, з-під, з-посеред).
Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо. Це- похідні прийменники, утворені поєднанням форм прислівників та іменників з непохідними прийменниками (нарівні з, на чолі, одночасно з, за допомогю, в галузі).
У складених прийменниках усі слова пишуться окремо (на відміну, від, поряд з, у зв’язку з); виняток становить прийменник внаслідок.
|
|
Якщо ж поєднання прийменника з іменником чи іншою частиною мови переходить у прислівник, така сполука пишеться разом (зустрілися утрьох, це було вперше).
Є частина прийменників, які здатні утворювати синонімічні конструкції (напр., коло- біля- близько- поблизу- при- поруч: коло ялинки- біля ялинки- близько ялинки- поблизу ялинки- при ялинці- поруч з ялинкою; на- в: на полі- в полі; до- на- в(у):до Києва- на Київ- у Києві);
До деяких прийменників, що закінчуються на приголосний, додається і або о (переді(о) мною, зі страху).
Сполучник- це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І у місті, і у селі- всюди він був один; Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким).
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ СПОЛУЧНИКА
Членом речення не буває.
РОЗРЯДИ СПОЛУЧНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Сполучники поділяються на:
1. | прості - складні – складені |
2. | непохідні- похідні |
3. | сурядні – підрядні |
ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ СПОЛУЧНИКИ
За будовою сполучники поділяються на прості, складні і складені:
Сполучники | приклади |
Прості | і (й), а, але, та, бо, як, що. |
Складні | ніби, якже, неначе,, якби, якщо, проте |
Складені | через те що, тому що, для того щоб |
Прості сполучники - і (й), а, але, та, бо, як, що.
Складні сполучники здатні розкладатися на частини (ні-бито, що-б, мов-бито, не-наче).
Складені сполучники створюються з двох або кількох слів (так що, незважаючи на те що).