Матеріалом для усного переказу може бути текст-розповідь, опис чи міркування, обсяг якого відповідає програмовим вимогам.
Твір.
На початковому етапі навчання використовується перший підтип мовленнєвих ситуацій. Діти складають найпростіші висловлювання за аналогією до зразка – за наслідуванням.
Другий підтип ситуацій, передбачає вищий ступінь самостійності і творчої активності учнів. Провідною тут є конструктивна діяльність із елементами творчої.
Увиразнюються вони робочими матеріалами, які вміщують:
а) ілюстративний матеріал (малюнок, репродукції картин, кадри діафільму, природні предмети – кетяги калини, горобини, квіти, колоски, гриби тощо);
б) текстовий матеріал – варіанти зачину, кінцівки та опорні словосполучення, за допомогою яких треба розкрити зміст головної частини висловлювання.
27.Звуки як фонетичні одиниці мови. Класифікація голосних і приголосних звуків. Звуковий аналіз на уроках навчання грамоти у початковій школі.
Звук- найменша одиниця мовлення. У довкіллі існує безмежжя звуків і тільки їх невелика частина є такими, що служать засобом спілкування людей. Саме ці звуки вивчають у фонетиці і фонології. Фонетика розглядає кілька типів фонетичних одиниць. Звук найменша одиниця, більша склад. Звук або кілька звуків, що вимовляються одним поштовхом видихуваного повітря. Склади об’єднуються у слова. Слова поєднуючись між собою творять фрази, а фрази на такти.
|
|
Звук- це складне психофізіологічне явище, яке розглядається в трьох аспектах: 1.Фізіолого-артикуляційний- це вивчення звуків з точки зору роботи мовних органів під час їх творення. 2. Акустичний- вивчення звуків з точки зору фізики, тобто, як фізичного явища, яке має силу голосу, тембр голосу, висоту голосу. 3.Лінгвістичний- звуки розглядають з точки зору того, яку функцію вони виконують у процесі спілкування. Звуки у процесі спілкування розглядає фонологія. Одиницею її є фонема. Коли мова йде про класифікації звуків, то мається на увазі вивчення мовних звуків у фізіолого-артикуляційному аспекті. З цієї точки зору варто розглянути роботу мовних органів під час творення звуків. Найважливішою керівною ділянкою під час творення звуків є центральна нервова система (є два мовні центри Верніки і Брока) найбільш характерним є те, що вони творяться під час видихання повітря, яке виходить з легенів.
Артикуляційними органами є язик, губи, зуби, мяке піднебіння, невелика частина звуків, тобто м,н, творяться за участю носової порожнини.
Класифікація голосних звуків в українські мові
1.За місцем творення | 2.За способом творення | 3.За участю губ | |||||
Голосні передньго ряду | Голосні заднього ряду | Голосні високого піднесення | Голосні середнього піднесення | Голосні низького піднесення | Лабіалізованіголосні | Не Лабіалізованіголосні | |
[ і] [и] [е] | [а] [о] [у] | [і] [у] [и] | [е] [о] | [а] | [о][у] | [е] [и] [а] [і] | |
Класифікація приголосних звуків
|
|
І.За участю голосу й шуму | ІІ.За місцем творення | |||
Шумні поділяються на дзвінкі і глухі. | Сонорні [ш] [н] [р] [л] [й] [в] | Губні[б] [п] [в ] [ш] [ф] | Язикові | Глоткові[г] |
Передньязикові [д] [т] [н] [р] [л] [й] [с] [ц] [дз] [ш] [ч] [ш] [дж] Середньо язикові [й] Задньоязикові [г] [к] [х] | ||||
ІІІ. За способом творення | VІ.За м’якістю | ||||||
Зімкнені[Б] | Фрикативні[З] [ж] [ш] [в] [ф] [г] [х] [й] | Зімкнено- прохідні[ ш ][н] [р] [л] | Африкати[Дз] [дж] [с] [ц] | М’які[Й][ д] [т] [л] [н] | Пом’якшені[З] [с] [ц] [дз] [ф] | Напівпом’якшені[ Б] [п] [в] [дж] [ш] [ф] [к] [н] [ж] [ч] [ш] | |
Шиплячі [ж ] [ч][ш] [дж] Свистячі [с] [ц][дз] | |||||||
Є такі прийоми звукового аналізу на уроках навчання грамоти в початковій школі:
· Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові (силою голосу або протяжністю вимови), наприклад: сссом, сооом, соммм.
· Домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова з використанням предметного малюнка (показуючи малюнок маку, вчитель говорить: мааа, діти домовляють к.
· Розпізнавання і виділення звука з вірша, скоромовки, потішки, слова, де він є частотним.
· Називання вчителем слів з однаковим першим звуком, розпізнавання і виділення його учнями (сон, син, сир).
· Зіставлення порівняння складів (слів), які відрізняються одним звуком і виділення цього звука (ла-са; ра-ро; сом-сон; мак-рак; син-сон; син-сім).
· Виділення звука зі слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією. (Вчитель каже, що потрібно розпізнати звук, який утворюється губами. Губи міцно стиснені, і струмінь повітря розриває цю перешкоду. Впізнати цей звук у слові зуб).
· Впізнавання певного звука у названих учителем словах, визначення його місця в слові (на початку, в середині чи в кінці).
· Самостійний добір слів з виучуваним звуком у різних позиціях (на початку, в середині, в кінці) за допомогою предметних малюнків або без них.
Завершуючи добукварний період навчання грамоти, першокласники набувають таких знань і вмінь:
· правильно вимовляти всі звуки української літературної мови;
· розрізняти на слух та за способом артикуляції голосні і приголосні звуки та тверді й м’які приголосні звуки;
· утворюють злиття будь-якого приголосного (твердого чи м’якого) з усіма голосними звуками;
· називають в слові послідовно всі звуки;
· виконують завдання на фонетичне моделювання та конструювання;