Перекласти слова українською мовою

Агент, агитация, аналогия, биржа, бизнес, барьер, брутто, нетто, бюллетень, бюджет, витрина, вымпел, девальвация, дебют, нормативный, дубликат, дотация, экономика, эксперимент, приоритетный, этикетка, иммиграция, территория, юриспруденция, фальсификация, импичмент, холдинговая (компания), универсальный, терроризм, рельеф, парфюмерный, нотариальный, лизинг, профессиональный, конгресс, инкассо, интерьер, портьєра, инновация, бюджет, девальвация.

Тема: Лексичні та графічні скорочення

Література:

1. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення – Х.: Торсінг, 2001р.

2. Український правопис. А.Н. України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – четверте видання, виправлене і доповнене – К., 2003р.

Студенти повинні знати: особливості написання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень у професійному мовленні.

Студенти повинні вміти: доречно використовувати слова та абревіатури; записувати правильно графічні скорочення, складноскорочені слова.

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як са­мостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й викори­стовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обо­в'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів:

1. Ініціальні (абревіація) — утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяють­ся на:

а) буквені — читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК,ХТЗ та ін.;

6) звукові — читаючи їх, вимовляють звуки: ДРАЦС, ДУМ, Ту-і54,Ан-24 та ін.;

в) буквено-звукові (змішані) — частина слова вимовляєть­ся за буквами, частина — звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення — утворені з частин складів слів:

завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.;

3. Частково скорочені слова — утворені з частини або ча­стин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госп­розрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зам., зав., пом., акад., доц. та ін.

5. Телескопічні скорочення — утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]-ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

— крапкові: ст., див., ім. та ін.;

— -дефісні: з-д, б-ка, ін-т та. ін.;

— скіснолінійні (дробові); р/р, а/с (крапка не ставиться);

— нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін, (крапка не ставиться);

— комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загальної нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скорочення­ми, наприклад;

НП, що сталася на ПУ півд. -схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

Не можна скорочувати:

1) Імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Гру шевський, а М. С. Гру шевський (як виняток — з одна­ковими прізвищами: Гр. Тютюнник — Григір, бо е Григо­рій Тютюнник);

2) псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

не Б. -Хом'як, а Богачевська - Хом'як

не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша

Перелік контрольних питань для самоперевірки:

1. Велика і мала літера в абревіатурах та складноскорочених словах.

2. Способи творення складноскорочених слів та абревіатур.

3. Особливості написання графічних скорочень.

Тема: Орфоепічні норми. Правопис складних іменників та прикметників. Правопис прислівників

План

1. Офоепічні норми вимови голосних та приголосних.

2. Правопис складних іменників та прикметників

3. Правопис прислівників.

Студенти повинні знати: орфоепічні норми вимови голосних та приголосних звуків,правила правописускладних іменників та прикметників, прислівників;

Студенти повинні вміти: використовувати правила орфоепії та орфографії сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

Література:

1. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – С. 39-40.
2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 1994. – С. 81-87.
3. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1993. – С. 77-89.
4. Пазяк О.М., Сербенська О.А., Фурдуй М.І., Шевченко Л.Ю. Українська мова: Практикум: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. К.: Либідь, 2001. С. 220-228.
5. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови — стереотип. вид. — К.: Наукова думка, 2003.