Заходи російського уряду протягом 1708-1722 рр. свідчили про підготовку широкомасштабного наступу на українську державність.
Проте зовнішні обставини змусили пригальмувати процес ліквідації Козацької держави, і на короткий термін було відновлено владу гетьмана (1727-1734).
Проте загальний напрям російської політики залишався незмінним: перетворити її на звичайну провінцію Російської імперії. У таких умовах українська козацька еліта доклала зусиль для збереження давніх автономних прав. Проте в своїх діях вона уникала радикальних заходів і не спиралася на народну підтримку.