ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемні запитання на які ми повинні дати відповідь протягом уроку:
- навіщо потрібно регулювати процеси в організмі людини?
- які системи органів регулюють процеси в організмі людини?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Нервова система утворена спеціальними клітинами – нейронами та міжклітинною речовиною – нейроглією. (Розгляд будови на таблицях або м\медійній дошці та визначення їхніх функцій). Нейрони виконують специфічні функції одержання, перероблення, проведення, передачі інформації, закодованої у вигляді електричних або хімічних сигналів – нервових імпульсів. Нейроглія забезпечує існування нейронів та виконання опорної, живильної, розмежувальної та захисної функцій.
Залежно від функцій нервові клітини поділяють на чутливі, вставні та ефекторні. Чутливі – це рецепторні нейрони, які своїми закінченнями сприймають різні види подразнень. Рецептори відрізняються за своєю будовою, розташуванням та функціями:
а) екстерорецептори – сприймають подразнення із зовнішнього середовища. Вони розташовані в шкірі, слизових оболонках, органах чуттів;
б) інтерорецептори (хеморецептори, барорецептори) – подразнюються при зміні хімічного складу внутрішнього середовища організму;
в) пропріорецептори – сприймають напругу в м’язах, сухожилках, суглобах; вони поділяються на терморецептори, механорецептори,
Вставні нейрони розташовані у межах ЦНС, вони сполучають рухові та чутливі нейрони між собою та з іншими відділами нервової системи. Ефекторні проводять нервові імпульси від мозку до робочого органу.
Нервові волокна утворені відростками нервових клітин. За особливостями будови оболонок нервові волокна поділяють на безмієлінові та мієлінові. (Розповідь про білу та сіру речовини).
Нейрони вступають у контакт один з одним і утворюють ланцюжки, по яких передається нервовий імпульс. Передача імпульсу відбувається в місцях контактів між нейронами – це спеціальна зона – синапс. У них перетворюються електричні сигнали на хімічні та навпаки. Передача збудження здійснюється за допомогою біологічно активних речовин – нейромедіаторів (норадреналін, ацетилхолін, серотонін…). Кожний нейрон утворює величезну кількість синапсів.
Нервова система найскладніша і найважливіша система керування та зв’язку в організмі людини.
Розповідь про її будову анатомічно та функціонально.
Розповідь про черепно-мозкові та спинномозкові нерви.
В основі роботи нервової системи лежить рефлекторний принцип. Рефлекс – відповідна реакція організму на зовнішній або внутрішній вплив, що здійснюється за допомогою нервової системи. Рефлекс поширюється по рефлекторній дузі – це ланцюг, що складається із нервових клітин.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розгляд соматичної та автономної нервових систем на таблицях, малюнках та інших матеріалах.
Складання схеми “Нервова система”.
Складання схеми рефлекторної дуги.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Запис у зошитах функцій нервової системи: регуляція життєдіяльності організму; здійснення зв’язку організму із довкіллям та пристосування до його мінливих умов; визначення психічної діяльності як основи соціального існування людини.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 2

Центральна нервова система. Будова і функції спинного мозку.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про нервову систему людини; ознайомити із загальною структурою центральної нервової системи та її відділами; розкрити значення будови та функцій спинного мозку; особливу увагу звернути на функціональні відмінності сірої та білої речовини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати відділи нервової системи між собою та значення сірої і білої речовин; розвивати уміння спостерігати, бути уважними та вміння робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з картками.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина, психологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, муляжі, таблиці, м\медійна дошка,
Основні поняття та терміни: ЦНС, головний мозок, спинний мозок, оболонки мозку, висхідні шляхи, низхідні шляхи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань учнів про:
- нейрон та його будову;
- значення нейроглії;
- функції нейронів (чутливих, вставних, ефекторних);
- нервові волокна;
- рефлекс та рефлекторну дугу;
- будову та функції нервової системи.