Доход (виручка)

Пояснення по складанню та використанню виробничих бюджетів для рослинництва

Виробничий бюджет — це перелік всіх запланованих витрат та доходів, пов`язаних з певним виробництвом, з метою визначення очікуваної прибутковості цього виробництва. Бюджет розробляється в розрахунку на 1 га для порівняння прибутковості альтернативних виробництв. Бюджети можуть розроблятись як для вже існуючих виробництв, так і для потенційних. Треба мати на увазі, що бюджет відображає прибутковість виробництва, а не продукції. Різниця полягає в тому, що конкретне виробництво може мати декілька видів продукції (наприклад, зерно, зерновідходи для виробництва пшениці), в той час в бухобліку зазначені види продукції розглядаються як самостійні і прибутки розраховуються по кожній продукції окремо.

Доход (виручка)

Бюджет складається як правило з трьох частин: доход (виручка), змінні витрати, постійні витрати. Починається складання бюджету конкретного виробництва з визначення кінцевого продукту/продуктів, його кількості та найбільш вірогідної ціни. Все це вказується у розділі бюджету, який називається "Доход": назва продукції вказується на місці слів продукція, її кількість (врожайність з 1 га) – у колонці Кількість, її ціна – у колонці Ціна, а у колонці Сума розраховується загальний доход, який дорівнює кількості помноженій на ціну.

Треба мати на увазі, що одне й те ж саме виробництво може давати декілька видів продукції за різних умов. Так, від виробництва зерна можна отримати лише зерно, якщо відправляти з поля на хлібоприймальний пункт. Проте, якщо господарство має можливість самостійно доробляти зерно, тоді видами продукції можуть бути зерно та зерновідходи. В тому випадку, коли є можливість реалізації побочної продукції (солома…), її також треба розглядати як один з видів продукції конкретного виробництва. Таким чином, перш ніж вказувати в бюджеті види продукції, треба чітко з`ясувати в господарстві, яким чином і в якому вигляді планується її реалізація. Такими видами продукції в рослинництві залежно від конкретного господарства можуть бути: для зернового виробництва — зерно, зерновідходи, висівки; для пивовареного ячменю — зерно, зерновідходи або солод та зерновідходи; для цукрових буряків — цукрові буряки або цукор (в залежності від того, що отримує господарство за здані буряки — гроші чи цукор), для виробництва гороху — горох або зелений горошок (у тому випадку, коли горох відправляється на консервний завод і взамін отримуються банки зеленого горошку) і т.д.

Врожайність треба планувати, виходячи з середньої врожайності, яку можна отримати при нормальних погодних умовах, враховуючи родючість грунтів, а також реальний для господарства рівень внесення добрив, засобів захисту і т.д. Це означає, що не варто планувати врожайність, яку господарство не зможе реально отримати. Іншими словами, рівень врожайності повинен відображати реальний, а не "бажаний" стан речей. В розділі " Доход " повина вказуватись вся вироблена продукція – та, яка реалізована або використана на виробничі потреби. У тому випадку, коли господарство відправляє продукцію на переробку, і отримує взамін продукти переробки, у такому випадку треба вказувати не врожайність переробленої продукції, а кількість отриманих продуктів переробки, яка припадає на 1 га (наприклад, кількість борошна в розрахунку на 1 га замість врожайності пшениці).

Кількість виробленої продукції треба вказувати у заліковій вазі, тобто у тій вазі, за яку господарство зможе отримати гроші. Наприклад, при врожайності пшениці 50 ц/га господарство реально буде мати після доробки лише приблизно 90% – тобто 45 ц/га зерна, 3.5 ц/га зерновідходів.

Що стосується ціни кожного виду продукції, то вона повинна якнайточніше наближатися до можливої ринкової ціни за тими каналами реалізації, за якими господарство збирається здійснювати реалізацію. Частина продукції може направлятись на корм тваринам. Подібне використання продукції повинно розглядатися як реалізація через те, що кожен споживач продукції повинен за неї сплатити, чи то покупець, чи то тваринництво (у випадку з тваринництвом мається на увазі те, що продукція передається тваринництву за повною вартістю). Причому тваринництво повинно сплатити за продукцію у повному обсязі. Іншими словами, власна продукція передається тваринництву за тією ціною, за якою тваринництво було б змушене купувати корми в разі відсутності власних. Ідея полягає в тому, щоб не занижувати прибутковість рослинництва за рахунок того, що частина його продукції спрямовується в тваринництво (якщо ціна реалізації на конкретну рослинницьку продукцію вища за її собівартість). Таким чином, вся вироблена рослинницька продукція, незалежно від того, реалізовується вона чи використовується для подальшого виробництва, повинна оцінюватись за ціною реалізації.

В другому розділі бюджету вказуються всі витрати, які необхідні для здійснення конкретного виробництва. Розглянемо їх детально.