Оцінювання фінансових активів

Під комплексним оцінюванням фінансового активу розуміють визначення його основних характеристик — ліквідності, ризиковості, дохідності тощо. При цьому насамперед підлягають оцінюванню ринкова вартість активу та реальна ставка доходу, яку він забезпечує інвестору, або необхідна ставка доходу, яку фінансовий актив має забезпечити інвестору відповідно до його ризиковості та ліквідності.

Оцінювання фінансових активів здійснюється як на первинному, так і на вторинному ринках. На первинному ринку воно полягає у встановленні такої ставки доходу по фінансовому активу, яка б відпо­відала ступеню його ризиковості, ринковим процентним ставкам, кредитному рейтингу емітента. На вторинному ринку — це пере­оцінка фінансового активу, коригування його ринкової ціни так, щоб фінансовий актив певного рівня ризику забезпечував відповідний рівень доходу.

Поточна ринкова вартість фінансового активу визначається сумою майбутніх платежів по активу, дисконтованих через поточну структу­ру ринкових процентних ставок. Часто цю величину називають розра­хунковою ринковою вартістю, оскільки вона може не дорівнювати поточній ринковій вартості активу, що встановлюється на ринку в результаті зрівноваження попиту і пропозиції на даний актив. Те, наскільки добре буде відображати поточну ринкову розрахункова рин­кова вартість, залежить від вибору ставки дисконтування та точності визначення очікуваних грошових потоків по конкретному фінансово­му активу.

Розрахункова ринкова вартість будь-якого фінансового активу може бути визначена як теперішня вартість очікуваних грошових потоків по активу, дисконтованих за процентною ставкою, що визна­чається ступенем ризику даного фінансового активу та поточними ринковими процентними ставками. В цілому оцінювання ринкової вартості активу складається з трьох етапів:

1) обчислення визначеного або оцінювання невизначеного очікуваного грошового потоку та оцінювання ймовірності отримання цього грошового потоку інвестором;

2) визначення процентної ставки для дисконтування очікуваного грошового потоку;

3) безпосереднє обчислення теперішньої вартості грошового потоку з використанням величини грошового потоку та процентної ставки.

Очікувані грошові потоки по фінансовому активу можуть бути більш або менш визначені як за величиною, так і за терміном над­ходження. Тому оцінювання очікуваних грошових потоків по акти­ву полягає в обчисленні визначених або оцінюванні невизначених гро­шових потоків. В останньому випадку оцінюється не тільки величи­на очікуваного грошового потоку, а і ймовірність його надходження.

До фінансових активів з чітко визначеним майбутнім грошовим потоком належать облігації, для яких визначаються величина і мо­менти процентних виплат, а також сума та термін погашення. В цьому разі залишається тільки проблема оцінювання ймовірності отри­мання грошового потоку. Для державних облігацій ця ймовірність дуже висока, а якщо це облігації підприємства, можуть виникнути проблеми своєчасної виплати доходу, загроза банкрутства підприєм­ства тощо. Незважаючи на це, очікуваний грошовий потік для об­лігацій є практично завжди більш визначеною величиною, ніж май­бутній дохід від акцій. Дійсно, майбутні дивідендні виплати залежать і від отриманого корпорацією доходу, і від політики, що проводиться менеджментом корпорації, і від ринкової вартості активів корпорації, яка з часом може суттєво змінитись. Досить невизначеною може бути також майбутня ціна продажу фінансового активу на ринку у ви­падку, коли інвестор вирішить продати актив, що йому належить.

Для того щоб визначити процентну ставку для дисконтування, треба розуміти, що ця ставка є сумою двох складових — безпечної процентної ставки та ставки, що являє собою премію за ризик інвес­тування в цей актив.

Безпечна, або мінімальна, процентна ставка на розвинених фінан-сових ринках дорівнює процентній ставці по короткострокових (до 3 міс.) державних боргових зобов'язаннях. В Україні при визначенні безпечної ставки враховують ставку рефінансування НБУ, ставки по депозитних вкладах тощо. Щодо премії за ризик, то тут важливо врахувати основні види ризиків (кредитні, валютні, економічні), ха­рактерні для цього активу, та правильно оцінити їх величину.

Якщо фінансовий актив є борговим зобов'язанням, ставка дискон­тування визначається на основі існуючих процентних ставок по по­дібних зобов'язаннях і відображає очікувану дохідність фінансового активу.

Механізм оцінювання акцій відрізняється від механізму оціню­вання інших фінансових активів, оскільки акції є безстроковими Інструментами власності, дохідність яких залежить від багатьох чин­ників, які пов'язані не тільки з поточним фінансовим становищем корпорації, а й з очікуваними в майбутньому змінами в її діяльності. Ринкову вартість акцій конкретної корпорації насамперед формують чинники, безпосередньо пов'язані з діяльністю корпорації та з очікуваннями учасників ринку щодо перспектив її розвитку.