Підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, він лише зазначає, з яких юридичних фактів вони виникають. Зобов'язання можуть виникати на підставі одного юридичного факту чи декількох. Наприклад, зазначений у заповіті спадкоємець може стати власником спадкового майна за наявності таких юридичних фактів, що розвиваються у певній послідовності: складання заповіту спадкодавцем; відкриття спадщини; прийняття спадщини спадкоємцем. Юридичні факти не лише породжують ті чи інші зобов'язання, а й є підставою їх зміни чи припинення.
Керуючись нормами чинного законодавства, можна навести такі підстави виникнення зобов'язань:
1) правочини (зокрема договори), як передбачені законом, так і не передбачені, але такі, що не суперечать йому;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
|
|
4) адміністративні акти (наприклад, видача ордеру держадміністрацією, внаслідок чого виникає зобов'язання укласти договір найму житла);
6) інші дії громадян та організацій (наприклад, вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення);
6) події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків;
7) судове рішення (наприклад, за переддоговірним спором).
Серед підстав виникнення зобов'язань центральне місце належить договору. Не випадково поняття "договір" і "зобов'язання" інколи ототожнюють. Але це не зовсім правильно. Очевидно, що ці поняття співвідносяться між собою як частина і ціле. Договір є однією із підстав виникнення зобов'язання.