Словник понять і термінів

Автоматизована система торгівлі облігаціями (Automated Bond System (ABS)) – комп'ютерна система, створена на Нью-йоркській фондовій біржі з тим, щоб сприяти торгівлі облігаціями, що мають недостатній попит.

Агентство, що спонсорується федеральним урядом США (Federally Sponsored Agensy), – приватна організація, що має державну фінансову підтримку. Випускає цінні папери і використовує виручені засоби для підтримки кредитів на спеціальні цілі.

«Агресивні», або еластичні, акції (Aggressive Stocks) – акції, для яких значення «Бета»-коеффіциента перевищує I.

Адміністратор по рахунках (Account Executive) – співробітник брокерської фірми, відповідальний за обслуговування рахунків індивідуальних інвесторів.

Азартний інвестор (Risk-Seeking Investor) – інвестор, що віддає перевагу інвестиціям з великим ризиком інвестиціям з меншим ризиком за умови, що очікувані прибутковості по обох інвестиціях однакові.

Активна позиція (Active Position) – позитивна різниця між процентними долями фінансового активу в портфелі інвестора і в еталонному портфелі.

Активне управління інвестиціями (Active Management) – Інвестиційна стратегія, що передбачає покупку і продаж фінансових активів з метою отримання прибутковості зверху нормальною.

Акціонерний контракт (Indenture) – юридичний документ, що описує умови взаємин між емітентом і власником облігації.

Акція (Growth Stock), що росте, – акція, по якій відбулося або очікується різке збільшення доходів. Зазвичай характеризується низькими відносинами доходу до ціни і балансової вартості до ринкової вартості.

Акція, викуплена корпорацією (Treasure Stock), – звичайна акція, яка була випущена корпорацією і пізніше нею куплена на відкритому ринку або через тендерну пропозицію. Ця акція не дає права голосу або права отримати дивіденди, і економічно вона еквівалентна невипущеній акції.

Акція, що розміщується приватно (Letter Stock (або Restricted Stock)), – незареєстровані акції, які продаються покупцеві безпосередньо, а не публічно. Покупець зобов'язаний тримати такі акції не менше двох років і не може їх продати навіть після закінчення цього часу, за винятком тих випадків, коли інформація про компанію загальнодоступна і сума акцій, що продаються, представляє порівняно малу частку загального об'єму акцій компанії.

Американська муніципальна облігація (General Obligation Bond) –забезпечується повною гарантією установи-емітента.

Американський опціон (American Option) – опціон, яким можна скористатися в будь-який день до закінчення терміну його дії._

Американські депозитарні розписки (American Depository Receipts (ADRs)) – цінні папери, випущені американськими банками як свідоцтво непрямого володіння акціями іноземних фірм. Вказані акції зберігаються на депозиті в банці країни, де фірма зареєстрована.

Аналіз «горизонту» (Horizon Analysis) – форма активного управління портфелем облігацій. Для аналізу вибирається одиничний період володіння і розглядаються можливі співвідношення доходностей в кінці цього періоду. Для включення в портфель відбираються облігації з найпривабливішими очікуваними доходностями при різних можливих співвідношеннях.

Аналіз цінних паперів (Security Analysis) – складова інвестиційного процесу, що включає визначення очікуваних прибутків від цінному папери, умови отримання цього прибутку і вірогідність появи цих умов.

Андеррайтер (underwriter) – на ринку цінних паперів – гарант розміщення цінних паперів, сторона, яка гарантує емітенту виручку від продаж випуску цінних паперів. Фактично андеррайтер придбаває цінні папери у емітента і перепродає їх інвесторам. Зазвічай андеррайтером виступає інвестиційний банк.

Андеррайтинг – гарантування розміщення цінних паперів. Процес розповсюдження банками нових цінних паперів на первинному ринку (IPO). (http://www.rokfeller.ru/glossary)

Андеррайтинг – купівля на первинному ринку облігацій в емітента з наступним їх перепродажем первинним власникам облігацій; укладання договору про гарантування повного або часткового продаж облігацій емітента деремо власникам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які облігації, що не булі продані. (ДКЦПФР, Рішення «Про затвердження Положення «Про порядок випуску облігацій підприємств» (Положення, розд. 1) 17.07.2003 №322 (вилучено на підставі Рішення ДКЦПФР №1178 від 26.10.2006).

Андеррайтинг – купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продаж цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не булі продані. (ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.2, м. Київ, 7 грудня 2000 долі №2121-ІІІ)

Андеррайтинг – розміщення (підписка, продажів) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. (ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», ст.17, м. Київ, 23 лютого 2006 долі №3480-ІV).

Андеррайтинг – розміщення (підписка, продажів) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. (ДКЦПФР, Рішення «Про затвердження правив (розумів) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» (Правила, розд. 2, п. 1) 12.12.2006 №1449).

Андеррайтинг – розміщення цінних паперів через публічну підписку за допомогою посередників, функції яких зазвичай виконують інвестиційні банки. Останні купують цінні папери у компаній, які їх випускають, за наперед встановленою ціною і потім розміщують їх серед приватних або інституціональних інвесторів за більш високими цінами. (Агентство фінансової інформації «МЗ-медіа»).

Андеррайтинг – це комплекс послуг, пов’язаних із розміщенням емісії цінних паперів третіх осіб на первинному ринку. (Постанова Правління НБУ Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків Україні», ч.4 (визначення окремих термінів) №388 від 21.11.97 р.).

Андеррайтинг (від англ. underwriting – підписка) – розповсюджений метод розміщення цінних паперів нових випусків на первинному ринку інвестиційними компаніями, банками та крупними брокерськими фірмами; договір на розміщення цінних паперів між гарантом і емітентом. (Райзберг б.А., Лозовський л.Ш., Стародубцева е.Б. Сучасний економічний словник.).

Андеррайтинг з «Гарантованими зобов’язаннями» (Firm commitment underwriting) – вигляд догоди про андеррайтинг, в якій андеррайтери виражають готовність закупити всі акції, випущені в продажів і потім перепродати їх учасникам відкритого ринку; всі акції, які не будуть реалізовані публіці, оплачуються андеррайтерами і зберігаються у них.

Андеррайтинг за принципом «Максимальних зусиль» (Best efforts underwriting; Best-efforts sale) – вигляд догоди про андеррайтинг, при якому андеррайтери погоджуються докласти «Максимальніх зусиль» для розміщення акцій за дорученням емітента; андеррайтери в цьому випадку не беруть на собі зобов’язань викупити нереалізовані акції (протилежною умовою є андеррайтинг з «гарантованими зобов’язаннями»).

Аномалія (Anomaly) – емпірична закономірність, яка не пояснюється жодній з відомих моделей оцінки фінансових активів.

Апостеріорна оцінка «альфа»-коефіцієнта портфеля (Ex Post Alpha) – формально рівна різниці середніх доходностей даного і еталонного портфелів в інтервалі оцінки.

Арбітраж (Arbitrage) – одночасна покупка і продаж однакових або схожих цінних паперів на різних ринках при сприятливій різниці цін.

Арбітражер (Arbitrageur) – особа, що бере участь в арбітражі.

Арбітражна теорія ціноутворення (Arbitrage Pricing Theory) – рівноважна модель формування цін активів, що затверджує, що очікувана прибутковість цінного паперу є лінійною функцією її чутливості до зміни загальних чинників ринку.

Арбітражний Портфель (Arbitrage Portfolio) – портфель, що не вимагає додаткових інвестицій, нечутливий до яких-небудь чинників і такий, що володіє позитивною очікуваною прибутковістю. Точніше – це портфель, що не вимагає вкладення засобів ні за яких обставин і приносячий позитивний дохід за певних умов.

Аудиторський лист-підтвердження (Comfort letter) – лист незалежних аудиторів, в якому детально описуються результати перевірки, проведеної за проханням андеррайтерів; сприяє більш тісному ознайомленню андеррайтерів з емітентом цінних паперів.

Базисна різниця (Basis) – різниця між поточною ціною активу і його ф'ючерсною ціною.

Базисний ризик (Basis Risk) – ризик зміни різниці між поточною і майбутньою цінами у ф'ючерсній торгівлі.

Балансова вартість власних засобів (Book Value of the Equity) – сума накопиченого нерозподіленого прибутку і інших рядків балансу, відношуваних до власних засобів, зокрема статутний і додатковий емісійний капітал.

Балансова вартість з розрахунку на акцію (Book Value per Share) – балансова вартість власних засобів корпорацій, що ділиться на кількість акцій в обігу.

Банківський акцепт (Bankers' Acceptance) – інструмент грошового ринку. є простий вексель з фіксованою датою погашення. Банк, акцептуючи вексель, приймає на себе зобов'язання по ньому і робить передавальний напис (індосує вексель). Якщо такі векселі активно обертаються на ринку, то їх називають банківськими акцептами.

Банківський дисконтний метод розрахунку процентної ставки (Bank Discount Basis) – визначає ставки для дисконтних цінних паперів з фіксованим доходом. Розглядає вартість придбання цінного паперу як номінальну величину кредиту.

Безкупонна облігація (Pure-Discount Bond (або Zero Coupon Bond)) – облігація, по якій виплата проводиться тільки один раз.

Безподаткова облігація (Tax-Exempt Bond) – цінний папір, дохід по якій не обкладається федеральними податками.

Безризикове запозичення (Riskfree Borrowing) – заїм із заздалегідь відомою процентною ставкою повернення.

Безризикове кредитування (інвестування) (Riskfree Lending (Investing)) – інвестування в безризикові активи.

Безризиковий актив (Riskfree Asset) – актив, прибутковість якого визначена і відома з початку періоду володіння цим активом.

Біржа (Organized Exchange) – місце проведення торгівлі цінними паперами з дотриманням певних правил.

Біржовий дилер (Floor TVader (або Competitive Trader, Registered Competitive Market-maker, Registered Trader)) – здійснює операції тільки за свій рахунок. Згідно з правилам біржі, не має права виконувати замовлення інших інвесторів.

Біржовий індекс, зважений по вартості (Value-Weighted Market Index) – Біржовий індекс, в якому внесок конкретного цінного паперу у формування індексу є функцією від ринкової капіталізації цінного паперу.

Боротьба за голоси (Proxy Fight) – спроба незадоволених акціонерів використовувати довіреність для голосування проти керівництва корпорації.

Брокер (Broker) - Агент, або посередник, сприяючий інвесторам в торгівлі цінними паперами.

Брокер, що працює в залі (Floor Broker), – член біржі, який допомагає комісійним брокерам, коли вони не справляються з потоком розпоряджень клієнтів, що поступають.

Брокерський будинок (Block House) – брокерська фірма, що володіє достатніми фінансовими можливостями і кваліфікацією для торгівлі крупними партіями акцій.

Бухгалтерський «бета»-коэффициент (Accounting Beta) – міра чутливості розрахункового прибутку фірми по відношенню до зміни розрахунковому прибутку ринкового портфеля.

Бухгалтерський прибуток (Accounting Earnings) – різниця доходів і витрат фірми або зміна балансовій вартості власних засобів плюс дивіденди, виплачені утримувачам акцій.

«Бета»-фактор (Factor Beta) – міра узгодженості змін даного загального чинника і прибутковості ринкового портфеля. Формально визначається як коваріація чинника і ринкового портфеля, що ділиться на дисперсію ринкового портфеля.

«Білий лицар» (White Knight) – схильна до управління фірмою, що поглинається, третя фірма, яка в процесі ворожого поглинання погоджується зробити кращу пропозицію акціонерам фірми-мети.

Валютний ризик (Exchange Risk (або Currency Risk)) – невизначеність в прибутковості зарубіжного фінансового активу, пов'язана з невідомим заздалегідь курсом, по якому іноземна валюта обмінюватиметься на валюту інвестора.

Варіаційна маржа (Variation Margin) – сума готівки, необхідна для оплати необхідної маржі по ф'ючерсному контракту.

Варіаційно-коваріаційна матриця (Variance-Covariance Matrix) – симетрична таблиця коваріації між деяким числом випадкових змінних. Дисперсії випадкових змінних представлені на діагоналі матриці, а коваріації вищі і нижчі за діагональ.

Вексель Казначейства США (Treasure Bill) - беськупонная цінний папір, випущений Казначейством США з максимальним терміном погашення, що не перевищує одного року.

Вектор очікуваних доходностей (Expected Return Vector) – колонка чисел, відповідних очікуваним доходностям для даного набору цінних паперів.

Взаємна можливість вирахування (Cross-Deductibility) – угода між федеральними і регіональними податковими службами, згідно якій податки штатів підлягають вирахуванню при розрахунку федеральних податків, і навпаки.

Вибір моменту операції (Market Timing) – форма активного управління, яка припускає перерозподіл інвестиційних ресурсів між ринковим індексом і безризиковим активом залежно від короткострокових прогнозів інвестора.

Вибір часу (Timing) – розділ аналізу цінних паперів, що дозволяє прогнозувати зміни цін на взаємозв'язані класи фінансових активів.

Викуп акцій менеджерами (Management Buy Out) – ситуація, коли менеджери акціонерної компанії, можливо за сприяння зовнішньої інвестиційної групи, викупляють всі акції у акціонерів, знаходячи тим самим повний контроль над компанією.

Викуплена емісія – емісія цінних паперів, при якій один або два андеррайтера повністю викупляють весь випуск.

Випадкова змінна (Random Variable) – змінна, що приймають різні значення випадковим чином.

Випадкова помилка (Random Error Term) – різниця між випавшим значенням випадкової величини і значенням, передбаченим на підставі деякої моделі.

Випадкові блукання (або модель випадкових блукань) (Random Walk { або Random Walk Model)) – в загальному випадку, це ситуація, в якій зміни значень випадковій змінній взаимонезависимы і однаково розподілені. Стосовно акцій це означає незалежність і однакову распределенность змін її ціни, що схоже на визначення ціни в кожен новий період обертання «колеса рулетки».

Виплата дивіденду акціями (Stock Dividend) – операція, за допомогою якої акції нового випуску розподіляються між акціонерами пропорційно числу акцій, що знаходяться у володінні кожного з них. Виплата дивіденду акціями передбачає передачу частині утриманого прибутку в статутний капітал в сумі, рівній ринковій вартості знов розподілюваних акцій.

Витрати по підтримці інвестиційної позиції (Cost of Carry) – різниця ф'ючерсної і поточної цін фінансового активу. Дорівнює сумі неотриманого по вкладених в даний актив засобах відсотка і витрат власника за вирахуванням очікуваного прибутку.

Відділення купона (Coupon Stripping) – відділення купонів від основної суми облігацій або векселів і торгівля ними як самостійні цінні папери.

Відкладений збір з продажу (Contingent Deferred Sales Charge) – плата, що стягується взаємним фондом з його пайовиків, якщо вони продають свої долі протягом декількох років після придбання.

Відкрита заявка (Open Order (або Good-till-Canceled Order)) – торгова заявка, яка залишається в силі до тих пір, поки або не буде виконана, або скасована інвестором.

Відкрита позиція (Open Interest) – кількість ф'ючерсних контрактів, які є нереалізованими в даний момент часу.

Відносна вартість (Value-relative) – прибутковість цінного паперу за період вкладення плюс одиниця.

Власна вартість опціону (Intrinsic Value of an Option) – цінність опціону, якщо він був негайно реалізований. Іншими словами, ринкова ціна активу, на який виписаний опціон «колл», мінус ціна виконання опціону (або навпаки, якщо опціон типу «пут»).

Власний ризик (неринковий ризик або несистематичний ризик) (Unique Risk або Non-Market, Unsystematic Risk) – частина загальної риски вкладення в цінні папери, яка не пов'язана із змінами в ринковому портфелі і може бути усунена за допомогою диверсифікації.

Внутрішні котирування (Inside Quotes) – найвища ціна пропозиції і найменша ціна попиту на акції, пропоновані ділерами конкретної біржі.

Внутрішня ставка прибутковості (Internal Rate of Return (або Implied Return)) –ставка дисконту, при якій сумарна приведена вартість доходів від здійснюваних інвестицій рівна сумарній приведеній вартості цих інвестицій.

Вторинне розміщення (Secondary Distribution) – реалізація крупного пакету акцій, при якій продаж здійснюється через біржу після закінчення торгової сесії, способом, аналогічним первинному розміщенню.

Вторинний ринок цінних паперів (Secondary Security Market) – ринок, на якому йде торгівля цінними паперами, випущеними в звернення раніше.

«Випереджаючі» економічні індикатори (Leading Indicators) – показники, що змінюються відповідно до економічної ситуації, з деяким тимчасовим випередженням.

«Відмивний» продаж (Wash Sale) – продаж і подальша покупка «практично ідентичних» цінних паперів виключно в цілях виникнення втрати капіталу, що віднімається з доходів оподаткувань.

Гарантійній ризик (Underwriting risk) – ризик того, що придбані нові цінні папери не знайдуть покупця або знизяться у ціні до періоду розміщення.

Гарантуваті розміщення цінних паперів (Underwrite) – гарантувати емітенту цінних паперів визначену ціну шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Гастрольне турне (Road show) – серія зустрічей в різних містах, які дозволяють членам синдикату андеррайтерів і потенціальним інвесторам задати керівництву компанії-емітента питання, що стосуються її самої, а також продаж її цінних паперів.

Гіпотеза очікувань (Expectations Hypothesis) – гіпотеза про те, що ф'ючерсна ціна активу співпадає з його очікуваною ціною на дату виконання ф'ючерсного контракту.

Гіпотеза про інформаційну роль дивідендів (Information Content of Dividends Hypothesis) – припущення про те, що дивіденди, що оголошуються компанією, містять інформацію про плани цієї компанії.

Глобальна пропозиція акцій (Global share offering) – розміщення акцій одночасно на ринках декількох країн.

Голосуюча облігація (Voting Bond) – облігація, що дає її утримувачеві право голосу в управлінні емітентом облігації.

Гранична податкова ставка (Marginal Tax Rate) – величина податку, виражена у відсотках, виплачувана за додатковий долар доходу.

Гранична ціна (Limit Price) – ціна, що названа в заявці з обмеження ціни, визначає максимальну ціну покупки або мінімальну ціну продажу, по якому заявка може бути здійснена.

Грошові ринки (Money Markets) – грошові ринки, на яких звертаються активи з термінами погашення рік і менш.

Грошово-кредитна політика – це узгоджена діяльність органів державної влади щодо управління грішми, яка, використовуючи певні специфічні механізми роботи, спрямована на досягнення заздалегідь визначених макроекономічних цілей.

Група фінансових активів (Group) – стосовно класифікації фінансових активів, сукупність активів, що мають загальні відмітні характеристики.

Груповий відбір (Group Selection) – частина процесу відбору цінних паперів. Включає виявлення сприятливих комбінацій різних груп в рамках даного класу активів.

Дата завершення операції (Settlement Date) – дата після торгів, коли продавець повинен отримати гроші, а покупець – цінний папір.

Дата закінчення терміну опціону (Expiration Date) – день, в який закінчується право купити або продати цінний папір по опціонному контракту.

Дата отримання права на пільгове придбання акцій нового випуску (Ex-Rights Date) – вказане право отримують лише ті, хто став акціонерами компанії до вказаної дати.

Дата погашення (Maturity Date) – дата, на яку емітент облігації обіцяє повернути інвесторові номінальну вартість облігації.

Дата реєстрації (Date of Record) – дата, на яку акціонер повинен володіти акціями, щоб мати право на поточний дивіденд. Щокварталу визначається радою директорів корпорації.

Дебетовий баланс (Debit Balance) – кількість грошей, позичених клієнтом у брокера в результаті покупки цінних паперів в кредит.

Депозит до запитання (Demand Deposit) – поточний рахунок інвестора у фінансовій установі.

Депозит фінансового ринку (Money Market Deposit) – короткостроковий цінний папір з фіксованим доходом.

Депозитарна трастова компанія ( Depository Trust Company) – центральний депозитарій, в якому фірми-учасники реєструють цінні папери на своє ім'я. Сертифікати реєстрованих паперів передаються на зберігання в депозитарій, в комп’ютерній системі якого ведуться записи про володіння паперами. Це дозволяє здійснювати комп'ютерну реєстрацію операцій між клієнтами фірм-учасників депозитарію.

Депозитна вимога (Margin Call) – вимога брокерської фірми до інвестора по збільшенню засобів на маржинальном рахунку. Депозитна вимога пред'являється у випадку, якщо сума на маржинальном рахунку інвестора виявляється нижче необхідної маржі.

Депозитний сертифікат (Certificate of Deposit) – форма термінового депозиту, що випускається банками і іншими фінансовими організаціями.

Дивіденди (Dividends) – грошові платежі, що виплачуються акціонерам корпорацією.

Дивідендна прибутковість (Dividend Yield) – річний дивіденд, що виплачується на звичайну акцію і виражений у відсотках від поточної ринкової ціни цих акцій.

Дилер (Dealer (Market-maker)) – особа, що сприяє торгівлі фінансовими активами шляхом створення запасів різних цінних паперів Купуючи папери, дилер збільшує запас, а продаючи – зменшує його, отримуючи прибуток за рахунок різниці цін покупки і продажу.

Дилерський діапазон, або спред (Dealer's Spread) – різниця цін продажу і покупки цінного паперу, встановлена ділером.

Дисконт (Discount Factor) – приведена до теперішнього моменту часу вартість кожного долара доходу від цінного паперу, який повинен бути отриманий через певну кількість років.

Дисконтна ринкова облігація (Market Discount Bond) – облігація, яка продається на вторинному ринку за ціною менше номінальною.

Дисконтний брокер (Discount Broker) – організація, що пропонує обмежений спектр брокерських послуг і що стягує плату істотно нижче, ніж фірми, що забезпечують повний набір послуг.

Дисконтування (Discounting) – процес обчислення приведеної вартості даного потоку платежів.

Дисперсія (Variance) – квадрат величини стандартного відхилення.

Диференціальна прибутковість (Differential Return) – апостеріорний «альфа»-коефіцієнт портфеля, використовуваний в моделі САРМ

Дія з якнайкращого розміщення цінного паперу (Best-Efforts Underwriting) – розміщення цінних паперів, при якому члени інвестиційної групи виступають як агенти, а не як дилери і зобов'язуються забезпечити емітенту якнайкращу ціну ринку на даний папір.

Довірчий власник (Trustee) - організація, зазвичай банк, що є представником власників облігацій. Довірчий власник діє з метою захисту інтересів власників облігацій і полегшує зв'язок між ними і емітентами цінних паперів.

Договір про зворотну покупку (Repurchase Agreement) – фінансовий прийом, що полягає в продажі фінансових активів одним інвестором іншому. Інвестор, що продає активи, одночасно погоджується купити їх назад через певний час за певною ціною, яка вище, ніж ціна першої операції.

Договірна емісія (Negotiated offering; Negotiated sale) – емісія цінних паперів, всі умови якої, включаючи компенсацію андеррайтеру, обговорюються емітентом і андеррайтером.

Доларизація економіки (англ. dollarization of economy) – «втеча» від національної валюти до долара (та інших іноземних валют); різновид «втечі» капіталу без перетину кордонів; феномен копійчаного ринку, при якому іноземна валюта широко застосовується для операцій у середині країни або окремих галузей її економіки, не дивлячись на наявність національної валюти, аж до повного її витіснення.

Домогосподарство – це економічна одиниця, що складається з однієї та більше осіб, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку чинниками виробництва і використовує зароблені на цьому кошти та заощадження для споживання товарів і послуг з метою задоволення власних потреб.

Досконалі ринки (Perfect Markets) – ринки цінних паперів, на яких немає перешкод для інвестицій. Цими перешкодами можуть бути обмежена подільність цінних паперів, податки, дорога інформація і високі трансакционные витрати.

Досяжна множина (Feasible Set (або Opportunity Set)) – безліч портфелів, які можна сформувати з цінних паперів, що розглядаються інвестором.

Дохід на акцію (Earnings per Share) – бухгалтерський прибуток корпорації, що ділиться на кількість акцій в обігу.

Дроблення акцій (Stock Split) – аналогічно виплаті дивіденду акціями. Операція, яка веде до збільшення числа акцій у акціонерів пропорційно їх частці в капіталі. Дроблення акцій приводить до зменшення номінальної вартості акції з одночасною заміною кожній старій акції декількома новими.

Другорядне зобов'язання (Subordinated Debenture) – зобов'язання, дотримання якого у разі банкрутства має менший пріоритет в порівнянні з іншими зобов'язаннями фірми.

Дюрація (Duration) – середньозважений термін до погашення фінансового активу. Математично дюрація є зваженою сумою відрізків часу, після закінчення яких здійснюються непогашені платежі по активу. Вагами при цьому є долі приведеної до теперішнього моменту часу вартості відповідних платежів в загальній приведеній вартості даного активу.

Еквівалентна безризикова прибутковість (Certainty Equivalent Return) – прибутковість по безризиковому вкладенню, при якій це вкладення має для інвестора таку ж привабливість, як і дана ризикова інвестиція.

Еквівалентна прибутковість (Equivalent Yield) – прибутковість до погашення в річному обчисленні дисконтного цінного паперу з фіксованим доходом.

Екзогенна змінна (Exogenous Variable) – в економетричній моделі – змінна, яка вважається заданою і використовується для розрахунку ендогенних змінних.

Економетрична модель (Econometric Model) – статистична модель, побудована для пояснення і прогнозування певних економічних явищ.

Економічна вартість фірми (Economic Value of the Firm) – сумарна ринкова вартість цінних паперів, випущених фірмою.

Економічний прибуток (Economic Earnings) – зміна економічній вартості фірми плюс дивіденди, виплачені акціонерам.

Ендогенна змінна (Endogenous Variable) – стосовно економетричної моделі – економічна змінна, що представляє явище, з'ясовне цією моделлю.

Еталонний портфель (Benchmark Portfolio) – портфель, прибутковість якого використовується для порівняння з прибутковістю портфеля інвестора з метою оцінки ефективності його інвестиційної стратегії. Еталонний портфель представляє для інвестора реальну альтернативу наявному портфелю і подібний до останнього по параметрах риски.

Ефект «непоміченої» фірми (Neglected Firm Effect) – емпіричне спостереження, що полягає в тому, що фірми, що мають порівняльне невелике число аналітиків по цінних паперах, мали підвищені доходи.

Ефект розміру капіталізації (або ефект невеликої фірми) (Size Effect (або Small Firm Effect)) – емпірична залежність прибутковості акцій від розміру їх ринкової капіталізації. З урахуванням риски акції з меншою капіталізацією виявляються на великих відрізках часу краще за акції з високою капіталізацією.

Ефективна множина (межа) (Efficient Set (Frontier)) – безліч ефективних портфелів.

Ефективний портфель (Efficient Portfolio) – портфель, що належить досяжній множині і що забезпечує інвесторові як максимальну очікувану прибутковість при заданому рівні ризику, так і мінімальний ризик при заданому значенні очікуваної прибутковості.

Ефективний ринок (Efficient Market) – ринок, на якому ціна кожного цінного паперу в кожен момент часу співпадає з її інвестиційною вартістю. Тим самим мається на увазі, що вся істотна інформація про ринок повністю і негайно відбивається в ринкових цінах.

Ефективність ринку (Strong-Form Market Efficiency) – рівень ефективності ринку, при якому вся інформація, що відноситься до цінного паперу, як публічна, так і приватна, повністю і вмить відбивається на вартості цінного паперу.

«Ефект вихідного дня» (Day-of-the-Week Effect (Week-end Effect)) – емпірична закономірність, згідно якої прибутковість акцій щопонеділка виявляється нижчими, ніж в решту днів тижня.

«Ефект зміни місяця» (Turn-of-the-Month Effect) – спостереження, що показують, що середня прибутковість акції незвично висока протягом чотириденного періоду, що починається з останнього операційного дня місяця.

«Ефект святкового дня». (Holiday Effect) – регулярно спостережуване підвищення понад норми доходностей акцій напередодні святкових днів.

«Ефект січня» (January Effect) – емпірична закономірність, що полягає в тому, що прибутковості по акціях, як правило, вище в січні, чим в інші місяці.

Євродоларовий депозит (Eurodollar Deposit) – терміновий депозит, випущений неамериканським банком, номінал якого вказаний в доларах США.

Євродоларовий депозитний сертифікат (Eurodollar Certificate of Deposit) – депозитний сертифікат, випущений неамериканським банком, номінальна ціна якого вказана в доларах США.

Єврооблігація (Eurobond) – облігація, що розміщується поза країною позичальника і, як правило, поза країною, у валюті якої вказаний її номінал.

Європейський опціон (European Option) – опціон, який може бути виконаний тільки в день його закінчення.

Забезпечена облігація (Guaranteed Bond) – облігація, випущена однією корпорацією і забезпечена іншою корпорацією.

Загальний ризик (Total Risk) – стандартне відхилення прибутковості цінного паперу або портфеля.

Загальний чинник (Common Factor) – чинник, що впливає певною мірою на прибутковість практично всіх цінних паперів

Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку (Generally Accepted Accounting Principles (GAAP)) – правила бухобліку, встановлені авторитетними американськими організаціями, такими, як Колегія по стандартах бухгалтерського обліку (FASB).

Заключна зустріч (Closing meeting) – зустріч керівництва компанії з метою здійснення обміну цінних паперів компанії на грошову виручку від їх розміщення.

Закриваюча покупка (Closing Purchase) – придбання опціону інвестором з метою компенсувати проданий раніше аналогічний опціон.

Закриваючий продаж (Closing Sale) – продаж опціону з метою компенсувати раніше придбаний аналогічний опціон.

Заощадження (Savings) - різниця між поточним доходом і поточним споживанням.

Засновницький сертифікат корпорації (Charter (або Certificate of Incorporation)) – документ, що містить згоду державного органу на створення корпорації і визначає має рацію і обов'язки акціонерів.

Захист «отруйна пілюля» (Poison Pill Defense) – стратегія, вживана корпорацією для запобігання небажаному поглинанню. Компанія, що поглинається, надає своїм акціонерам певні права на випадок небажаного поглинання так, щоб виконання відповідних зобов'язань стало б надзвичайне обтяжливим для поглинаючої компанії.

Заявка з обмеженням ціни (Limit Order) – торгове розпорядження, яке встановлює граничну ціну, по якій брокер може зробити операцію Операція буде здійснена тільки по граничній або вигіднішій ціні.

Збільшення продажної ціни (Uptick) – продаж цінного паперу за ціною, яка перевищує ціну останньої операції по даному паперу.

Зважена за часом прибутковість (Time-weighted Return) – метод оцінки функціонування портфеля протягом певного періоду часу. Визначає дохід на один долар, вкладений в портфель на початку періоду вимірювання.

Зважений по цінах ринковий індекс (Price-Weighted Market Index) – ринковий індекс, в якому питома вага акції є функцією їх поточних ринкових цін.

Звичайна акція (Common Stock) – законодавчо визнане свідоцтво власності (або володіння) на частину майна корпорації.

Зворотна операція (Reversing Trade) – покупка або продаж ф'ючерсного контракту (або опціону) з метою відміни попереднього продажу або покупки цього ж контракту.

Зворотне дроблення акцій (Reverse Stock Split) – дроблення акції таким чином, що число акцій стає менше, а номінальна вартість кожною зростає.

Злиття (Merger) – форма корпоративного поглинання, при якій дві фірми об'єднують свої операції і стають однією фірмою. Злиття зазвичай є результатом переговорів між менеджерами корпорацій, що об'єднуються.

Зрив поставки (Fail to Deliver) – ситуація, в якій брокер продавця не може перевести продані цінні папери брокерові покупця до дати розрахунку.

Зростання ціни (Price-Relative) – відношення вартості цінного паперу в кінці даного періоду до її ціни в кінці попереднього періоду.

«Занепалий ангел» (Fallen Angel) – ненадійна облігація, що представляла інвестиційну цінність тільки у момент випуску.

«Захист коштовностей корони» (Crown Jewel Defense) – стратегія, використовувана корпораціями з метою уникнення небажаного злиття або поглинання. Ця стратегія передбачає продаж найбільш цінних активів компанії з тим, щоб зробити її менш привабливою для фірми-претендента.

«Захист Пек-Мена» (Рас-man Defense) – стратегія, вживана корпорацією з метою уникнути небажаного поглинання. Компанія, що поглинається, у свою чергу намагається поглинути корпорацію, що зробила спробу злиття.

«Інстінет», абревіатура від Institutional Network (Instinet) - комп'ютеризована інформаційна мережа, що забезпечує учасників «четвертого ринку» відомостями про котирування і операції.

Іменна облігація (Registered Bond) – облігація, власник якої зареєстрований емітентом. Власник облігації отримує купонні виплати безпосередньо від емітента. При зміні власника потрібне повідомлення емітента.

Імовірнісне прогнозування (Probabilistic Forecasting) – спосіб аналізу цінних паперів, що полягає в розробці ряду економічних сценаріїв і визначення вірогідності реалізації кожного з них. Супроводжується відповідними прогнозами розвитку різних галузей, компаній і змін цін на акції.

Імунізація (Immunization) – метод управління портфелем облігацій, що дозволяє інвесторові з високим ступенем визначеності забезпечити даний потік виплат по його зобов'язаннях.

Інвестиційна вартість (Investment Value) – приведена до справжнього моменту часу вартість майбутніх доходів від цінного паперу за оцінкою інформованого аналітика.

Інвестиційна компанія (Investment Company) – різновид фінансового посередника, який отримує гроші від інвестора і використовує їх для покупки фінансових активів. Взамен інвестори отримують долі в інвестиційній компанії і, таким чином, побічно володіють часткою фінансових активів, які належать самій інвестиційній компанії.

Інвестиційна компанія закритого типу (Closed-end Investment Company) – інвестиційна компанія з необмеженим терміном діяльності, що рідко здійснює додаткові випуски акцій і, як правило, що не викупляє свої акції у власників.

Інвестиційна політика (Investment Policy) – складова інвестиційного процесу, що включає визначення цілей інвестора, зокрема, його переваги до співвідношення між очікуваною прибутковістю і ризиком.

Інвестиційне посередництво (Investment Banking) – процес аналізу і вибору способів залучення інвестицій від імені емітента цінних паперів.

Інвестиційне середовище (Investment Environment) – фінансова структура, в якій оперують інвестори, що складається з цінних паперів, що звертаються на ринку, способів і умов їх покупки і продажу.

Інвестиційний банкір (або андеррайтер) (Investment Banker (або Underwriter)) – організація, що діє як проміжна ланка між емітентом і покупцем акцій на первинному ринку цінних паперів.

Інвестиційний комітет (Investment Committee) – в традиційній інвестиційній компанії: група старших менеджерів, відповідальних за формування загальної інвестиційної стратегії організації.

Інвестиційний консультант (Investment Advisor) – людина або організація, що дають інвестиційні рекомендації інвесторам.

Інвестиційний процес (Investment Process) – набір процедур, за допомогою яких інвестор вирішує, в які ринкові папери інвестувати, як великі повинні бути інвестиції і в який момент їх слід здійснювати.

Інвестиційний стиль (Investment Style) – метод, вживаний інвестором для придбання бажаних цінних паперів.

Інвестиція (Investment) – відмова від певної цінності зараз за (можливо, невизначену) цінність в майбутньому.

Індекс вартості життя (Cost-of-Living Index) – ціни на набір товарів і послуг, вибраний з метою відбиття змін вартості звичайної споживчої корзини з часом.

Індекс ринку (Market Index) – набір цінних паперів, ціни яких усереднюються для віддзеркалення в цілому ситуації на конкретному ринку фінансових активів.

Індекс споживчих цін (Consumer Price Index) – індекс вартості життя, що відображає зростання цін на товари і послуги, що купує населення.

Індексація (Indexation) – метод, що зв'язує виплати по облігації з рівнем цін, з тим щоб забезпечити певний реальний дохід по облігації.

Індексний арбітраж (Index Arbitrage) – інвестиційна стратегія, що полягає в покупці ф'ючерсних контрактів на індекс акції і продажі окремих акцій, що входять в індекс, або продажі ф'ючерсних контрактів на індекс акції і покупці окремих акцій, що входять в індекс. Стратегія грає на невідповідності цін ф'ючерсних контрактів на індекс акції і окремих акцій, що входять в індекс.

Індексний фонд (Index Fund) – інвестиційний фонд, портфель фінансових активів якого будується відповідно до конкретного ринкового індексу.

Індивідуальний пенсійний рахунок (Individual Retirement Account) – спосіб персональних пенсійних заощаджень, при якому внески на рахунок віднімаються з налогооблагаемого доходу і відсотки по ним звільняються від податків до моменту, коли засоби знімаються з рахунку.

Індикатори (Lagging Indicators), що «запізнюються», – показники, що змінюються відповідно до економічної ситуації з деяким тимчасовим запізнюванням.

Індикатори збігу (Coincident Indicators) – економічні параметри, які міняються одночасно зі зміною стану економіки.

Інсайдер (обізнана особа) (Insider) – у вузькому сенсі утримувач акцій, виконавча особа або директор деякої компанії, який володіє «значною» часткою акцій даної компанії. Ширше, кожен, хто має доступ до інформації, яка недоступна широкій громадськості і істотно впливає на ціну акції даної корпорації.

Інфляційний хедж (Inflation Hedge) – актив, який зберігає свою купівельну спроможність, не дивлячись на зміну рівня цін.

Інфляція (Inflation) – відносна зміна індексу цін за певний період часу. Іншими словами, процентна зміна в купівельній спроможності грошової одиниці за певний період часу.

Інформаційна асиметрія (Asymmetric Information) – ситуація, в якій одна із сторін, що беруть участь, має повнішу інформацію, ніж інша.

Інформаційний коефіцієнт (Information Coefficient) – коефіцієнт корелля-ции між доходом, прогнозованим аналітиком по цінних паперах, і реальним доходом, що послідував. Використовується для вимірювання точності прогнозів аналітика.

Іпотечна облігація (Mortgage Bond) – облігація, забезпечена заставою деякого майна. У разі припинення виплат по облігації їх утримувачі мають право отримати це майно і продати його для задоволення своїх претензій.

Іпотечний інвестиційний траст (Real Estate Investment Trust (REIT)) – інвестиційний фонд, що спеціалізується на інвестуванні в нерухомість за допомогою іпотек будівельних позик або участі в капіталі відповідних компаній.

Квиток Казначейства США (Treasure Note) - цінний папір, випущений Казначейством США, з терміном погашення між одним і сім'ю роками. Відсоток виплачується кожне півріччя, а номінал повертається при погашенні.

Керівник портфелем (Portfolio Manager) – людина, яка використовує інформацію від фінансових аналітиків для створення портфеля фінансових активів.

Керована інвестиційна компанія (Managed Investment Company) – інвестиційна компанія, портфель якої може бути змінений по розсуду її менеджера.

Кільце (Cirkle) – жаргон – дії андеррайтерів по підтримці зацікавленості інвестора у новому випуску цінних паперів. Інвестор, «узяття в кільце», зобов’язується придбати випуск, якщо він здійснюється за обумовленою ціною.

Кінцевий добробут (Terminal Wealth) – вартість портфеля інвестора в кінці деякого періоду часу. Еквівалентна величині первинного добробуту вкладника, помноженій на суму одиниці і ставки прибутковості портфеля інвестора протягом даного періоду часу.

Клірингова (розрахункова) палата (Clearinghouse) – спільно створена банками, брокерськими фірмами і іншими фінансовими посередниками організація,яка веде облік операцій, здійснюваних членами палати протягом торгового дня. В кінці дня підводиться баланс по цінних паперах і грошових коштах для кожної фірми, і вона розраховується з кліринговим центром.

Книга обліку лімітних заявок, або доручень (Limit Order Book (або Specialist's Book)) – запис, який веде «фахівець», містить нездійснені заявки з обмеженням ціни, «стоп»-заявки і «стоп»-заявки з обмеженням ціни, подані брокерами на конкретні цінні папери.

Коваріація (Covariance) – статистична характеристика узгодженості випадкових величин. Вимірює, наскільки узгодженими є коливання двох випадкових величин.

Коефіцієнт «альфа» (Alpha) - Різниця між очікуваною прибутковістю цінного паперу і її рівноважною очікуваною прибутковістю.

Коефіцієнт «дохідність-розброс» (коефіцієнт Шарпа) (Reward-to-Variability Ratio (Sharpe Ratio)) – апостеріорний показник ефективності портфеля, в якому мірою риски є стандартне відхилення прибутковості портфеля. Математично рівний відношенню надмірної прибутковості портфеля до стандартного відхилення прибутковості портфеля.

Коефіцієнт виплати дивідендів (Payout Ration) – відсоток від прибутку фірми, виплачуваний акціонерам у вигляді дивідендів.

Коефіцієнт детерміації (Coefficient of Determination) – визначається при побудові лінійної регресійної залежності. Дорівнює частці дисперсії залежної змінної, пов'язаної з варіацією незалежної змінної.

Коефіцієнт кореляції (Correlation Coefficient)– статистична характеристика, подібна до коваріації. Також вимірює ступінь узгодженості змін двох випадкових величин. Полегшує порівняння різних пар випадкових величин. Міняється в діапазоні від -1 до +1.

Коефіцієнт невизначеності (Coefficient of Nondetermination) – рівний різниці

Коефіцієнт утримання (Retention Ratio) – частка прибутку фірми, яка не виплачується акціонерам і залишається у розпорядженні фірми. Рівний одиниці мінус коефіцієнт виплати дивідендів.

Коефіцієнт хеджування (Hedge Ratio (або Delta)) – очікувана зміна вартості опціону, віднесена до зміни ринкової ціни фінансового активу,що лежить в його основі.

Коливання цін (Price Impact) – зміна ціни фінансового активу в ході торгів. Є результатом декількох чинників, включаючи розмір торгів, терміновість заявки, інформацію про фізичну або юридичну особу, що здійснює фінансову операцію.

Комерційний вексель (Commercial Paper) – (один з інструментів грошового ринку). Короткострокове зобов'язання крупної компанії, що звертається на ринку, не має спеціального забезпечення.

Комісійний брокер (Commission Broker) – член фондової біржі, що збирає від брокерських фірм розпорядження клієнтів і стежить за їх виконанням на біржі.

Комісійні (Load Charge) – надбавка до ринкової ціни акції взаємного фонду, стягувана з інвестора при їх покупці.

Комісійні андеррайтера (Underwriting commission) – комісія, що виплачується андеррайтеру у випадку гарантованого розміщення ним цінних паперів серед вже існуючих акціонерів. Комісійні виплачуються у вигляді компенсації за кожну звичайну акцію, якові андеррайтер отримує і повинний знову продати після реалізації акціонерами своїх має рацію, або у випадку обов’язкової конверсії гарантованих андеррайтером облігацій.

Комісійні за розміщення цінних паперів (Underwriting fee) – частина валового прибутку гарантів, що компенсує ризик андеррайтерів.

Комісія (Commission) – оплата брокерській фірмі за послуги з торгівлі цінними паперами.

Комісія з торгівлі ф'ючерсами (Commodity Futures Trading Commission (CFTC)) – федеральне агентство США, створене згідно відповідному закону в 1974 р. і регулююче як висновок нових ф'ючерсних контрактів, так і торгівлю існуючими контрактами.

Комп'ютерна система ухвалення і виконання розпоряджень клієнтів (Floor Order Routing and Execution System (FORES)) – забезпечує торгівлю 150 найбільш активними акціями на Токійській фондовій біржі.

Конвертована облігація (Convertible Bond) – може за бажанням власника обмінюватися на інші цінні папери, як правило звичайні акції.

Контракт по обміну активами між двома партнерами, або своп акцій (Equity Swap) – один з них виплачує іншому фіксовані платежі, тоді як виплати іншого визначаються, виходячи з поточних значень даного ринкового індексу.

Котируваний цінний папір (Listed Security) – цінний папір, допущений до звернення на біржі.

Крива байдужості (Indifference Curve) – всілякі комбінації портфелів, рівнозначних для інвестора з погляду очікуваної прибутковості і риски.

Крива прибутковості (Yield Curve) – візуальне представлення тимчасової структури процентних ставок.

Кумулятивна система голосування (Cumulative Voting System) – стосовно корпорації, правило голосування, згідно якому утримувачеві акції надається право віддати будь-якому кандидатові в раду директорів число голосів, що не перевершує кількість акцій, що належить йому, помножену на число обираних членів ради.

Купонна облігація (на пред'явника) (Bearer Bond) – облігація з відривними купонами, що дають право на отримання купонних платежів. Для отримання платежу власник пред'являє купон на відповідну дату. Перехід облігації від одного власника до іншого оформляється просто передавальним написом.

Купонна ставка (Coupon Rate) – сума купонних платежів за рік, виражена у відсотках від номінальної вартості облігацій.

Купонні платежі (Coupon Payments) – періодичні виплати процентного доходу на облігацію.

«Короткий» хеджер (Short Hedger) – хеджер, який зменшує ризик, продаючи ф'ючерсні контракти.

«Кутовий» портфель (Corner Portfolio) – ефективний портфель, що володіє наступною властивістю: при комбінації з суміжним «кутовим» портфелем дає також ефективний портфель.

«Лямбда» (Lambda) – очікувана надбавка до прибутку (понад безризикову процентну ставку) на одиницю чутливості до деякого стандартного чинника Також чутливість ціни опціону до змін його нестійкості.

Лист про намір (Letter of intent) – попередня догода між андеррайтерами та емітентом, що містить умови, які увійдуть у фактичну догоду про андеррайтинг. Після підписання листа емітент не має можливості найняти іншого андеррайтера і зобов’язує андеррайтерів нести витрати в зв’язку з майбутнім продажем цінних паперів.

Ліквідність (Liquidity (або Marketability)) – здатність утримувача акції продати її за ціною, близькою до ціни попередньої покупки цієї акції за умови, що не з'явилося новій істотній інформації з часу попередньої покупки. Іншими словами, можливість продати актив швидко і не роблячи істотної поступки в ціні.

Мажоритарна, або класична, система голосування (Majority Voting System (або Straight Voting System)) – для корпорації — спосіб голосування, при якому утримувач акції на виборах ради директорів має число голосів, рівне числу його акцій.

Маржа брокера при покупці (Markup) – комісія, що стягується брокером з клієнта при покупці цінного паперу на позабіржовому ринку.

Маржа брокера при продажі (Markdown) – комісія, що стягується брокером з інвестора при продажі цінних паперів на позабіржовому ринку.

Маржинальный рахунок (Margin Account) – рахунок інвестора в брокерській фірмі, за допомогою якого здійснюється придбання акцій в рахунок брокерського кредиту або продаж акцій, запозичених у брокера.

Маржинальный рахунок з надмірним депозитом (Overmargined Account (або Unrestricted Account)) – маржінальний рахівниць, сума на якому перевершує вимогу про мінімальний розмір гарантійного депозиту.

Маркетмейкер (Market maker) – в андеррайтингу – учасник синдикату андеррайтерів, який пропонує купити або продати акції за фіксованою ціною на відкритому ринку, допомагаючи тим самим підтримати інтереси фінансової спільноти та забезпечуючи ціни акцій на вторинному ринку.

Медіана (Median) – можливе значення випадкової змінної, таке, що існує рівна імовірність подій, що приводять до більшого або меншого, ніж медіана, значенню змінної.

Метод дисконтування дивідендів (Dividend Discount Model) – так називається метод капіталізації доходів, коли він застосовується для оцінки звичайних акцій. Всі варіанти цієї моделі припускають, що дійсна вартість акції співпадає з дисконтованою сумою дивідендів, що підлягають виплаті по цій акції.

Метод оцінки переваги (State-Preference Method) – метод оцінки цінного паперу, заснований на аналізі її прибутковості при різних загальних ситуаціях і визначенні вірогідності настання цих ситуацій.

Міжринкова торгова система (Intermarket Trading System) – комп'ютерна комунікаційна мережа, що зв'язує національні і регіональні організовані біржі і роздрібних ділерів. Мережа надає поточні котирування і дозволяє брокерам, що беруть участь, і ділерам здійснювати операції по найбільш вигідних цінах.

Міжринковий своп (Intermarket Spread Swap) – різновид облігаційного свопу, при якому інвестор переходить з одного сегменту ринку в іншій, припускаючи, що новий сегмент істотно недооцінений.

Мінімальна сума, потрібна для підтримки маржинального рахунку (Maintenance Margin Requirement), – мінімальний рівень засобів, який повинен знаходитися на рахунку інвестора в брокерській фірмі.

Місце (Seat) – членство на біржі. Дає право брати участь в торгах, використовуючи всі можливості, що надаються біржею.

Мода (Mode) – найбільш вірогідне значення випадкової величини.

Модель з нульовим зростанням (Zero-Growth Model (або No-Growth Model)) – окремий випадок моделі дисконтування дивідендів, в якій дивіденди передбачаються постійними в часі.

Модель нерівномірного зростання дивідендів (Multiple-Growth Model) – одна з моделей дисконтування дивідендів, в якій передбачається, що дивіденди ростуть різними темпами в різні періоди часу.

Модель оцінки фінансових активів (Capital Asset Pricing Model (САРМ)) – рівноважна модель ценнообразования, згідно якої очікувана прибутковість цінного паперу є лінійною функцією чутливості паперу до зміни прибутковості ринкового портфеля.

Модель постійного зростання (Constant-Growth Model) – модель розрахунку дивідендів, в якій передбачається постійний темп приросту дивідендів.

Модель ринку (Market Model) – проста лінійна модель, що виражає зв'язок між прибутковістю цінного паперу і прибутковістю ринкового індексу.

Моральний ризик (Moral Hazard) – проблема в страхуванні, що полягає в тому, що вірогідність події, від якої страхуються, зростає після отримання страховки.

Муніципальна облігація (Municipal Bond) – облігація, випущена штатом або муніципалітетом.

Муніципальна облігація (Taxable Municipal Bond) оподаткування – муніципальна облігація, дохід по якій повністю обкладається федеральними податками.

Муніципальна облігація, що забезпечується майбутніми доходами (Revenue Bond), – муніципальна облігація, яка забезпечується виключно доходами від планованого проекту або надходженнями від спеціального податку.

«М'які» долари (Soft Dollars) – плата за додаткові послуги брокерів, що покривається із загальної суми комісійних і не виділяється окремо.

«Нормальне контанго», або «нормальне випередження» (Normal Contango) – тип зв'язку між ф'ючерсною ціною активу і очікуваної спот-ценой на день виконання контракту. У разі «нормального випередження» ф'ючерсні ціни є вищими, ніж очікувані спот-ціни.

Надмірна прибутковість (Excess Return) – різниця доходностей цінного паперу і безризикового активу.

Надприбутковість, або відхилення прибутковості від норми (Abnormal Return) – величина, на яку прибутковість фінансового активу перевищує рівень, необхідний для компенсації ризику.

Накопичені відсотки (Accrued Interest) – нараховані, але ще не виплачені відсотки.

Накопичувані дивіденди (Cumulative Dividends) – загальна властивість привілейованих акцій. Корпорація-емітент повинна виплатити всі несплачені дивіденди по цих акціях до нарахування дивідендів на звичайні акції.

Недооцінений цінний папір (Underpriced Security (або Undervalued Security)) - цінний папір, у якого очікувана прибутковість вища, ніж рівноважна очікувана прибутковість. Або цінний папір з позитивним очікуваним «альфа»-коефіцієнтом.

Неефективний портфель (Inefficient Portfolio) – портфель, який не задовольняє критерію ефективності портфеля і тому не належить ефективній множині.

Незакрита «коротка» позиція (Short Interest Position) – кількість акцій даної компанії, які продані «без покриття» і кредити по яких на даний момент часу не погашені.

Нейтральний до ризику інвестор (Risk-Neutral Investor) – інвестор, що вибирає інвестиції залежно від рівня риски за умови, що очікувані прибутковості по інвестиціях однакові.

Ненасичуваність (Nonsatiation) – умова, при якій вважається, що інвестор завжди віддає перевагу більшому рівню кінцевого добробуту над меншим.

Непередбачена інфляція (Unexpected Rate of Inflation) – відхилення фактичного рівня інфляції від того, що очікувався інвесторами.

Неправильно оцінений папір (Mispriced Security) – акція, ринкова ціна на яку сильно відмінна від її інвестиційної вартості.

Неприбутковий опціон (Out of the Money Option) – у разі опціону «колл», опціон, ціна виконання якого більша, ніж ринкова ціна відповідного йому активу. У разі опціону «пут», опціон, ціна виконання якого менша, ніж ринкова ціна відповідного йому активу.

Нереалізований приріст або втрата капіталу (Unrealized Capital Gain (або Loss)) – приріст або втрата капіталу, який ще не був реалізований шляхом продажу або обміну відповідних фінансових активів і не є об'єктом оподаткування.

Несприятливий відбір (Adverse Selection) – Проблема визначення вартості страховок, що полягає в тому, що покупці страховок, для яких ризик перевищує середнє значення, страхуються частіше, ніж ті, для яких ризик нижче середнього.

Нестандартний лот (Odd Lot) – кількість акцій (зазвичай від 1 до 99), менша чим стандартна торгова одиниця.

Нестійкість (Implicit (або Implied) Volatility), що мається на увазі, ризик по даному активу, що виводиться з моделі ціноутворення опціону в припущенні, що опціон на цей актив правильно оцінений на ринку.

Нефакторний ризик (Nonfactor Risk або Idiosyncratic Risk) — Складова загальної риски по цінному паперу, який не пов'язаний з дією загальних чинників і тому може бути усунена шляхом диверсифікації.

Номінальна вартість (Par Value) – номінальна вартість акції відповідно до бухгалтерських книг корпорації.

Номінальна прибутковість (Nominal Return) – процентна зміна вартості фінансового активу без урахування впливу інфляції.

Нормальне відставання (Normal Backwardation) – тип зв'язку між ф'ючерсною ціною активу і очікуваної спот-ценой на день виконання контракту. У разі «нормального відставання» ф'ючерсні ціни є нижчими, ніж очікувані спот-цены.

Нормальний розподіл вірогідності (Normal Probability Distribution) – симетричний колоколоподібний розподіл, що повністю описується математичним очікуванням і дисперсією.

Нормативна економіка (Normative Economics) – напрям економічної теорії, приписуючий «що повинне бути».

«Оборонні», або нееластичні, акції (Defensive Stocks) – акції з значеннями коефіцієнта «бета», меншими.

Обережний інвесто р (Risk-Averse Investor) – інвестор, що віддає перевагу інвестиціям з меншим ризиком інвестиціям з великим ризиком за умови, що очікувані прибутковості по обох інвестиціях однакові.

Об'єднана система котирувань (Consolidated Quotations System) – інформаційна система, що дає перелік поточних цін попиту і пропозиції на національних і регіональних фондових біржах, а також у деяких дилерів.

Об'єднаний звіт (Consolidated Tape) – система інформації про операції, здійснених на національних і регіональних фондових біржах, в системах NASDAQ і Instinet.

Облігації інвестиційного рівня (Investment-Grade Bonds) – облігації, що мають рейтинг, що задовольняє вимогам більшості інституційних інвесторів, особливо регульованих фінансових інститутів. Зазвичай ці облігації мають рейтинги не менше ВВВ {Standard & Poor's) або Baa (Moody's).

Облігаційний своп (Bond Swapping) – форма активного управління портфелем облігацій, яка полягає в заміні одних облігацій іншими в цілях підвищення прибутковості портфеля.

Облігаційний своп в очікуванні зміни процентної ставки (Rate Anticipation Swap) – різновид облігаційного свопу, при якому інвестор міняє одні облігації на інших, виходячи з очікуваних ним змін процентних ставок.

Облігація індустріального розвитку (Industrial Development Bond {IDE)) – різновид муніципальних облігацій, що випускаються для фінансування, покупки або будівництва промислових об'єктів, що здаються муніципалітетом в оренду приватним фірмам на пільгових умовах.

Облігація Казначейства США (Treasure Bond) - цінний папір, випущений Казначейством США, з терміном погашення більше семи років. Відсоток виплачується кожне півріччя, а номінал повертається при погашенні.

Облігація участі (Participating Bond) – облігація, по якій крім фіксованого відсотка може виплачуватися надбавка, якщо дохід фірми перевищує певний рівень.

Облігація, забезпечена устаткуванням (Equipment Obligation (або Equipment Trust Certificate)) – у разі потреби це устаткування може бути продане, і відповідна вартість відшкодована власникові облігацій.

Облік відновної вартості (Replacement Cost Accounting) – використання показників, розрахованих на основі не балансової, а відновної вартості при численні прибутку корпорації.

Обмежена відповідальність (Limited Liability) – правило для організацій к