Конституційні права і свободи - це найбільш важливі права і свободи людини і громадянина, що розкривають природній стан свободи і отримують з боку держави найвищий юридичний захист.
Правове положення (правовий статус) людини і громадянина в Україні ґрунтується на принципах, що містять фундаментальний, засадничий характер.
Принципи конституційного статусу особи - це керівні (доктринальні) положення, начала, засадничі ідеї та уявлення, які є в основі взаємовідносин громадян між собою, а також між окремими громадянами і державою загалом.
До основних принципів конституційного статусу особи і громадянина в Україні (за чинною Конституцією та законодавством України) сьогодні відносять такі:
- принцип невідчужуваності та непорушності прав і свобод. Цей принцип закріплений безпосередньо в Конституції України і ґрунтується на загальнофілософських твердженнях. Основні конституційні положення цього принципу:
- усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;
- права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;
|
|
- конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані;
- при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
- принцип невичерпності прав і свобод (Основний Закон держави не подав виключного переліку прав і свобод. У тексті Конституції подано тільки найосновніші з них. При появі нових прав і свобод вони також можуть стати конституційними);
- принцип рівності людей у своїх правах (громадяни України незалежно від найрізноманітніших обставин повинні мати одинакові права, свободи та нести одинакові обов’язки. Ця рівність має бути забезпечена в усіх соціальних площинах.);
- принцип єдності прав, свобод і обов’язків(громадяни України повинні не тільки мати права і свободи, а й виконувати свої конституційні обов’язки. Тільки виконавши свої обов’язки перед державою, особа може сподіватися на реалізацію своїх конституційних прав та свобод. Тому права громадян мають бути невіддільними від їхніх обов’язків);
- принцип гарантованості прав і свобод(держава не тільки проголошує ті чи інші права, свободи та встановлює обов’язки, вона повинна гарантувати можливість реалізації проголошених прав і свобод та розробити механізм примусу для виконання громадянами своїх обов’язків).