Принцип дії асинхронних двигунів

Робота асинхронного двигуна заснована на взаємодії обертового магнітного поля трифазної обмотки статора, яке отримується при проходженні по ній трифазного змінного струму і струмів, що індукуються в роторі. Трифазною обмоткою статора в найпростішому випадку називається сукупність трьох однофазних обмоток, осі яких зміщені в просторі на 120°.

Асинхронний двигун був створений російським інженером М.О.Доліво-Добровольським в 1890р. і з тих пір, піддававшись удосконаленням, міцно зайняв своє місце в промисловості і набув масового поширення у всіх країнах світу.

Будова асинхронного двигуна з короткозамкнутим ротором

На нерухомій частині двигуна - статорі 1 (мал.1) розміщується трифазна обмотка 2, яка живиться трифазним струмом. Початки трьох фаз цієї обмотки виводяться на загальний щиток (клемник), закріплений зовні на корпусі 3 двигуна.

Оскільки в обмотках статора протікає змінний струм, то по сталі статора проходить змінний магнітний потік. Для зменшення вихрових струмів, що виникають в статорі, його роблять з окремих штампованих листів легованої сталі завтовшки 0,35-0,5 мм. Окремі листи ізолюють один від одного тонким папером або лаком. Листи з виштампованими пазами для обмотки стягують між собою болтами, із ольованими від статора. Зібраний сердечник статора 1 закріплюють у чавунному корпусі 3 двигуна.

Обертову частину двигуна - ротор4 також збирають з окремих листів сталі. У пази ротора закладають мідні стрижні, які з двох сторін припаюють до мідних кілець 5. Останнім часом з'явилися двигуни, у яких пази заливаються під тиском алюмінієм. Якщо при виготовленні сталевого сердечника, статора і ротора приймають всілякі заходи по зменшенню вихрових струмів, то короткозамкнуту обмотку ротора («біляче колесо» - мал.2) прагнуть виконати так, щоб індуковані струми отримували в ній на своєму шляху якомога менший опір, для чого всі місця спайки виконують особливо ретельно.

Вал 6 ротора (див. мал.1) обертається в підшипниках, розташованих в підшипникових (опорних) щитах 7 і 8. Ці щити за допомогою болтів закріплюються на корпусі 3 двигуна. На один кінець вала ротора іноді насаджується шків для передачі обертання робочим машинам або верстатам.