Перерахування

Перерахування — це тексти, розбиті

на пункти і підпункти, що мають цифрове чи буквене позначення. Вони можуть бути набрані такими способами:

—всі пункти впідбір з поділом комами чи крапками з
комами;

—всі пункти з абзацного відступу чи з втяжкою наступних

рядків;

— з поділом крапками чи крапками з комою.

Нумерують перерахування арабськими цифрами з крап-кою чи з дужкою, прописними чи рядковими літерами українського алфавіту з крапкою чи дужкою, іноді — римськими цифрами чи латинськими літерами. Кожний пункт перерахування починають з рядкової.літери, крім випадків, коли після кожного пункту стоїть крапка.

При переносі перерахування зі сторінки на сторінку бажано закінчувати сторінку повним пунктом, тобто почина-ти наступну сторінку з нового пункту. Якщо другі рядки перерахувань набирають з втяжкою, то початок всіх рядків повинен бути вирівняний. Як і в усіх інших випадках, у перерахуваннях не допускаються висячі рядки.

Додатки

Додатки — складова частина книги,

довідковий апарат, який подається в кінці книги. Додатками можуть бути окремі статті, документи, листи, карти, схеми, всі види покажчиків, коментарі, примітки, хронології життя та творчості, літопис життя та творчості автора, зміст томів, список ілюстрацій і т. п.

Шрифт для складання додатків використовують заниже-ного кегля в порівнянні з основним. Формат складання, якщо можливо, зберігають той же, що й для основного тексту.

Декілька додатків (як правило, нумерованих) можна верстати упідбір або кожний з нової сторінки. Спуск завжди

дають лише перед першим реченням. Якщо додатки у виданні відокремлені шмуцтитулом, тоді і перше речення може бути заверстане без спуску.

Додатком може бути і несамостійний твір, виданий окре-мо, але пов'язаний з основним виданням, яке він роз'яснює, коментує, доповнює, а також самостійний твір як додаток до основного періодичного видання. В цьому випадку верстання таких видань здійснюється за основними правилами складан-ня і верстання основного тексту.