Методи покращення сприйняття органами чуття

1. Існують додаткові прийоми активізації нервової системи, які загострюють сприйняття. Цукор та глюкоза є енергетичними речовинами необхідними для роботи серця, мозку та нервової системи в цілому, а значить і органів чуття, які по суті є фрагментами мозку, що виконують функції чуттєвих датчиків.

2. Шматочок цукру, що поклали під язик (відразу не ковтати!) помітно підвищує ефективність нічного зору, гостроту слуху та нюху. Тому у повсякденному житті треба намагатись обходитись без цукру, щоб системи сприйняття, треновані для роботи з повною віддачею „на голодному пайку” у відповідальні моменти отримували потужний енергетичний заряд від прийому цукру або глюкози.

3. Гостроту нічного зору, нюху, слуху і загального чуття підвищує розжовування кисло-солодких таблеток. Кислий смак діє як подразник, збуджуючи нервову систему та активізуючи її, солодкий – як енергетичний матеріал.

7. На гостроту нічного зору впливає глибоке дихання (повний вдих та видих) 10-12 разів на хвилину помітно підвищує його ефективність. Різкий додатковий приток кисню активізує кровообіг та стимулює нервово-фізіологічний тонус людини.

8. Нічний зір загострюється у положенні сидячи.

9. Слух працює з повною віддачею, коли людина спокійна. Хвилювання, страх, злість миттєво зменшують гостроту слуху.

10. Запам’ятайте: цілеспрямованість уваги підвищує чутливість нічного зору та слуху на півтори-два рази. Успіх цього постулату цілком залежить від вас.

11. Щоби не порушувати адаптацію очей у темряві при роботі з оперативними документами або мапою, треба закрити „ведуче” око і залишивши відкритим інше, користуватись ліхтарем із червоним світлом.

12. Не треба довго вдивлятись у темряву, щоби не втомлювати зір. Рекомендується періодично закривати очі на 5-10 секунд.

13. При роботі у засідці та на нічному пошуці не треба давати волю підозрілості, бо вона породжує необ’єктивність. Невідомість, яка вас оточує, може вибухнути миттєво і з несподіваного для вас боку. Загостріть увагу та тільки увагу!

14. Уночі ніколи не дивіться на багаття та інші яскраві джерела світла. Нічний зір при цьому різко притуплюється і треба час на його відновлення. Якщо ж дуже необхідно спостерігати за подіями у районі багаття, то це робиться через дірочки у будь-якому великому ґудзику. Цей же спосіб використовується при необхідності дивитися проти сонця і взимку для того, щоб роздивитися предмети на тлі освітленого снігу, який блищить. До того ж дірочки у ґудзику діють як лінзи окулярів, роблячи зображення більш чітким.

15. При необхідності проходу поряд із секрет-постом або обходу ворожої засідки. Для цього один з групи стріляє з ракетниці зірочкою білого вогню у бік секрет-посту (відразу закриває очі, або, дивлячись убік, щоб не осліпнути самому). Таким чином він провокує на себе загороджувальний вогонь противника. Користуючись цим, основна група проскакує і зі зручної позиції відкриває вогонь по тимчасово осліпленому ворогу. Це дає можливість проскочити бійцю, який відволікав вогонь на себе.

16. При необхідності входу з освітленого місця до темного, треба за 20-30 секунд до того закрити одне око. У темряві працювати з цим відкритим оком, вже адаптованим до напівтемряви. При виході з темного місця на освітлене робити аналогічно. Працювати біля багаття найкраще з одним прикритим оком.

17. Працюючи у лісі корисно навчитись відрізняти природні шуми від штучних. Врахуйте. Що підготовлені люди рухаються по лісу при поривах вітру, які маскують звуки кроків, довгі гілки, що коливаються, маскують рухи людини у камуфляжі, який робить перебіжки у такт коливання гілок.

18. Запам’ятайте: ліс заспокоює та послаблює контроль.

У лісі не слід концентрувати увагу на деревах та кущах. Які знаходяться поблизу. Дивитись треба за межі того, що оточує людину, через просвіти між деревами, гілками, листям. Інакше ви вчасно не відреагуєте на небезпеку.

У лісі добре чути, але звук часто розповсюджується у вигляді луни, що і вводить в оману. Щоб уникнути дезорієнтації треба прикласти дві долоні (рупором) до „ведучого” вуха – це покращить розпізнавання звуку та його напрямку.

19. У тумані, при великій вологості повітря, після дощу, взимку, у безвітряну ніч звук розповсюджується краще та далі. Але у тумані змінюється напрям звуку.

20. Для покращення сприйняття звуку можна використовувати наступні прийоми:

Пляшку з відбитим дном приставити, як рупор, шийкою до вуха;

Неглибоко увіткнути в землю малу солдатську лопатку і слухати, притиснувши вухо до держака;

Покласти на землю, на рівне місце суху дошку та слухати, приклавши вухо до неї;

Порожню пляшку або солдатську флягу, до половини яка заповнена водою, зарити до половини у землю і слухати, притиснувши вухо до шийки.

Усі перераховані способи використовуються у засідках. Рух ворога чується чітко і на великих відстанях.

21. Існують і психофізіологічні допоміжні прийоми, які активізують механізми, що підвищують рівень сприйняття:

При роботі нюхом сконцентруйте увагу на переноси ці та відчувайте її при глибокому вдихові носом; уявіть яскравий синій колір.

При роботі чуттям шкіри сконцентруйте увагу на пуповині, відчуйте фізично це місце.

При роботі слухом відчуйте гортань, серце; уявіть яскравий зелений колір.

При роботі нічним зором відчуйте шлунок, подушечки пальців на руках та ногах; уявіть червоний колір.

При роботі в умовах неймовірності шкіро-м’язо-орієнтаційним чуттям відчуйте внутрішню нижню частину потилиці; уявіть яскравий оранжевий колір.

Ці прийоми індивідуальні, працюють досить ефективно, але не у всіх. Усе треба випробовувати на практиці.