Демографічний чинник

Незважаючи на значну еміграцію, чисельність населення України зростала. Так, в 1897 р. вона становила 28,4 млн, а в 1913 р. – вже 35,2 млн. У той же час починаючи з XIX ст. в основному внаслідок освоєння і промислового розвитку Півдня і Сходу України, що призвело до переселення сюди великої маси людей з інших регіонів Російської держави, питома вага тут українців меншала (див. історія міст України, урбанізація України). Так, якщо в XVIII столітті українці становили близько 85 % населення у межах сучасної України, то в XIX ст. – приблизно 80 %,а у XX ст. – біля 74 %. В останні десятиріччя різко зменшилося сільське населення і збільшилося міське, яке склало понад 65 %. Особливо небезпечними явищами стали зниження народжуваності (у 1990 р. цей показник був найнижчим у СРСР) і збільшення смертності, внаслідок чого з 80-х р. спостерігається депопуляція. Вона особливо посилилася з 1992 р. Серед етнічних процесів потрібно виділити зменшення питомої ваги україномовного населення з 71,8 % у 1959 р. до 63,9 % у 1989 р. Найбільш це явище властиве Донецько-Придніпровському і Південному регіонам. Серед причин, які обумовили зменшення питомої ваги україномовного населення в Україні домінуюче місце займає русифікація, яка супроводжувала процес створення «радянського народу». Певним чином виявила також себе дія чинників, пов’язаних з реформами початку 90-х років (розорення, зубожіння, варварська приватизація, розквіт злочинності, фінансові піраміди та релігійні секти, маргіналізація частини суспільства, посилення нерівності, слабко керовані еміграція та еміграція) [ 155 ].

Мова. Українці розмовляють українською мовою, що належить до слов'янської групи східнослов'янської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї. Ця мова має писемність на основі кирилиці. Розрізняють такі діалекти української мови:

· північний (лівобережно-поліський, правобережно-поліський, волинсько-поліський);

· південно-західний (волинсько-подільський, галицько-буковинський, карпатський, подністровський);

· південно-східний (подніпровський і східно-полтавський).

Серед частини українців Півдня і Сходу України поширена російська мова. Вона також поширена поміж українців діаспори, разом із англійською та іспанською мовами [155]. Таким чином, ми можемо констатувати дуже складну та іноді заплутану історію формування українського народу, яка є зразком процесів етногенезу, які відбуваються в світі в цілому.