Сільськогосподарські маркетингові (збутові) кооперативи

Сільськогосподарські маркетингові кооперативи створюються на засадах класичного кооперування для надання послуг своїм засновникам. Згідно законодавства України[3] такі кооперативи називаються збутовими. Правові, організаційні, економічні та соціальні умови діяльності кооперативів у сільському господарстві та їх об'єднань визначає Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію”. При вивченні цього питання потрібно ознайомитися із даним законом.

За наявними оцінками маркетингова кооперація займає в розвинених країнах значні, а у ряді випадків і переважаючі позиції у сфері економічних зв'язків сільського господарства з суміжними секторами. Більше того, саме з розвитку маркетингових кооперативів почалася комерціалізація сільського господарства.

Маркетингові кооперативи, наприклад, в Сполучених Штатах Америки контролюють близько 80% ринку молока та молочних продуктів, близько 60% ринку цукру, понад 40% ринку бавовни, 30% ринку зерна, 24% ринку овочів. Загальний обсяг їх маркетингової діяльності перевищує 50 млрд. доларів на рік. В країнах ЄС через кооперативи реалізується близько 60% товарної продукції фермерів на зовнішньому і внутрішньому ринках, у північноєвропейських країнах (скандинавських) чрез кооперативи реалізується до 80% сільськогосподарської продукції, що надходить на ринок. Через кооперативи продаються плодоовочева продукція, живі і зразані квіти, продукти харчування та ін.

Основною метою діяльності маркетингових кооперативів є підтримка балансу між попитом і пропозицією на ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів з використанням сучасного інструментарію маркетингу і регулювання випуску продукції його членами. Маркетингові кооперативи можуть замовляти виробництво продукції, заготовлювати продукцію для реалізації, переробляти, сортувати, упаковувати, створювати торгові марки і виконувати інші маркетингові функції.

Під маркетинговим кооперативом розуміється підприємство, що здійснює господарську діяльність не заради отримання прибутку, а для надання своїм засновникам таких переваг, отримання яких індивідуально для них ускладнено. І це не залежить від того, фермерські це господарства або крупні сільськогосподарські підприємства.

Інше визначення - маркетинговий кооператив - кооператив, що займається маркетинговим обслуговуванням процесу виробництва і реалізації продукції для досягнення бажаних ринкових позицій членами даного кооперативу.

Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” визначає, що збутовий кооператив є видом обслуговуючого кооперативу. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.

Згідно закону, обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші. Обслуговуючі кооперативи створюються для надання комплексу послуг, пов'язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва. Згідно згаданого закону, обслуговуючі кооперативи надають послуги відповідно до статуту іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо. Самі такі кооперативи прийнято вважати маркетинговими.

У разі поєднання кількох видів діяльності утворюються багатофункціональні кооперативи.

Згідно Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію” одним із принципів створення і діяльності обслуговуючого кооперативу є обов'язкова участь членів кооперативу у його господарській діяльності, тобто поставка (збут) через кооператив продукції, сировини, придбання товарів у кооперативі, користування послугами кооперативу.

Учасниками кооперативу можуть бути члени і асоційовані члени кооперативу. Член кооперативу (засновник) - це фізична або юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу, визнає принципи і цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і має право ухвального голосу в кооперативі.

Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, що зробила пайовий внесок і користується лише правом дорадчого голосу в кооперативі і не може впливати на прийняття рішень при голосуванні. Асоційоване членство допускається у кооперативах усіх видів. У разі ліквідації кооперативу його асоційовані члени мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу і повернення їх земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Пай - майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Кожен член кооперативу (засновник) окрім паю також робить вступний внесок в грошовій формі при вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і у разі виходу з кооперативу не повертається.

Майно кооперативу відповідно поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності. Як правило, такі внески встановлюються в рівних частинах.

Стосовно управління діяльністю маркетингового кооперативу, необхідно згадати, що на відміну від інших організаційно-правових форм, у кооперативі усі члени мають рівні права за принципом «1 член кооперативу - 1 голос». Як і у будь-якої юридичної особи, у кооперативі основним правовим документом, що регулює його діяльність, є статут. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До органів управління належить правління кооперативу. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду.

Одним із основних принципів роботи маркетингових (і взагалі, обслуговуючих кооперативів) є те, що вони, здійснюючи обслуговування членів, як правило, не ставлять за мету отримання прибутку. При цьому у разі формування прибутку, члени кооперативу (засновники) мають право на одержання кооперативних виплат – частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу. Кооперативні виплати розподіляються між його членами пропорційно їх участі у накопиченні цього доходу.

Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюється за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування фондів для його розвитку. Статутом кооперативу може бути передбачено різний відсоток часток доходу на паї для членів і асоційованих членів кооперативу. Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.

Створення маркетингових кооперативів, що веде до зниження суперечностей інтересів між учасниками аграрного ринку: індивідуальними товаровиробниками, переробними підприємствами і торговими посередниками, а також створенню сприятливих умов для їх виходу з конкурентноздатною продукцією на внутрішній і зовнішній ринки. Аграрні виробники, створюючи власні маркетингові кооперативи, посилюють своє ринкове положення і можуть проводити переговори з оптовими покупцями на паритетних умовах.

При організації маркетингових кооперативів можна виходити з наступних форм їх діяльності:

• Орієнтація на розвиток єдиної торгової марки при багатогалузевому обслуговуванні, де розвиток вертикальних зв'язків і маркетингове обслуговування відбувається одночасно в декількох продуктових підкомплексах.
• Орієнтація на маркетингове обслуговування одного продуктового підкомплексу. При товарній спеціалізації кооператив концентрує зусилля на організації виробництва членами кооперативу і продажу однієї групи товарів.
• Орієнтація на вузькоспеціалізований сегмент ринку, що більш прийнятно для спільної діяльності дрібних товаровиробників унікальної за певними характеристиками продукції.

Станом на початок 2005 року в Україні нараховувалося 23,6 тис. заготівельних пунктів, але лише незначна їх частина належить заготівельно-збутовим (маркетинговим) кооперативам. Станом на 2005 рік, в Україні було зареєстровано 1042 сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, в тому числі 151 – заготівельно-збутовий кооператив і 431 – багатофункціональний. Більшість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зареєстровані як місцеві, тобто сільські.