Запаси і регулювання їх розмірів

Запаси – матеріальні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебуваютиь у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції. Види: виробничі (сировина; основні та допоміжні матеріали; комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та ін матеріальні цінності; МШП), незавершене виробництво, готова продукція. При нормуванні виробничих запасів враховують призначення та фактори, які визначають їхню величину. У процесі регулювання запасів визначається:· страховий запас – нижче якого не може зменшуватись запас;· мінімальний запас – він складається з кількості матеріалів необхідних на період з моменту розміщення замовлення до моменту постачання матеріалів на склад + страховий запас.· максимальний запас – який створюється в момент надходження матеріалів на склад;· точка розміщення замовлення – розмір при якому необхідно видати замовлення на закупку нової партії матеріалів. (В підручнику запаси умовно поділяють на поточні (забезпечує виробництво в інтервалах між поставками), страхові (забезпечує виробництво у випадках відхилення від запланованих умов поставки; практично страховий запас планується в розмірі 25% максимального відхилення рівня запасу перед поставками від його середньої величини) та підготовчі (дозволяє здійснювати підготовку матеріалів до виробничого застосування)) Головне завдання методики нормування виробничих запасів полягає в безперервності виробництва та виконанні виробничих програм.