Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав

Є кілька стратегій, яких дотримується фірма при ви­користанні прав на об'єкти інтелектуальної власності.

По-перше, це стратегія захисту від конкурентів за допомогою отримання монопольного права на виробницт­во нової продукції на період продажу її на ринку. При цьому необхідно визначити оптимальний спосіб і територію ре­єстрації виключних прав. Важливим є забезпечення патен­тної чистоти виробів з тим, щоб уникнути значних витрат у разі порушення прав.

По-друге, це стратегія ліцензування на основі отри­мання монопольних прав на технологію виробництва, що примушує інших виробників придбати у власника прав до­звіл на використання цієї технології за ліцензійним догово­ром. Ця стратегія дає можливість контролювати ринок і пе­реслідувати недобросовісних конкурентів.

По-третє, це стратегія формування уставного капі­талу підприємства шляхом внесення до його складу прав на об'єкти інтелектуальної власності, що мають визначену вартість. Для підприємця, особливо початківця, ця страте­гія дозволяє без використання грошей формувати значний за розміром уставний капітал та зайняти на ринку активну позицію.

По-четверте, це стратегія створення іміджу компанії. Ця стратегія спрямована на те, щоб шляхом управління інтелектуальної власності підвищити інвестиційну приваб­ливість підприємства.

Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав

Разом із збільшенням кількості об'єктів інтелектуа­льної власності, ростом конкуренції на ринках товарів і по­слуг зростає кількість порушень прав на об'єкти інтелекту­альної власності недобросовісними конкурентами. Для бо­ротьби з цим явищем підприємства створюють служби безпеки, що займаються попередженням і виявленням правопорушень, а також захистом прав на об'єкти інтелек­туальної власності.

Судовий порядок захисту прав є найбільш ефектив­ним, але практика показує, що тільки незначний відсоток спорів щодо порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності вирішується у суді. Як правило, сторони пого­джуються на мирову, щоб уникнути значних фінансових витрат, а також ризику втрати свого бізнесу.

У великій мірі зменшенню кількості правопорушень сприяє політика фірми, що спрямована на профілактику правопорушень.