А я просто українка, україночка

В залі звучить пісня "А я просто українка, україночка". Музика стихає, на сцену виходить ведучий.

Ведучий: Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Вони освячені віками. Звичаї - це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сього-денні, а й в історичному минулому. Це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших національних справах. Звичаї і рідна мова, - це і є незнищені характерні ознаки народу.

/Лунає пісня П.Майбороди на слова А.Малишка "Моя стежина"/.

Ведучий: На конкурсі учасницям надається можливість пока-зати знання народних звичаїв, окрім того. - продемонструвати за-гальну культуру, сміливість та винахідливість, оригінальність. На учасниць чекають різні випробування. Комусь пощастить біль-ше, комусь менше. Але не треба сумувати у разі невдачі, не личить схиляти голови в тузі. Наш народ витриманий, сміливий, дотепний, веселий. Тож будемо гідними називатися українцями. А тепер запрошуємо учасниць конкурсу.

/Звучить музика. Учасниці конкурсу виходять на сцену. Ведучий знайомить глядачів з кожною із конкурсанток/.

Ведучий: Дорогі учасниці, наш перший конкурс має назву "Привітання". Ви повинні протягом 30-45 сек. розповісти про себе, свої інтереси і захоплення, про улюблене заняття і привітатись з членами журі й глядачами й вигляді "Самореклами".
Першою вступає в змагання учасниця під №...

Ведучий: Дякуємо учасниць за привітання і переходимо до другого конкурсу, який називається "Звичаї українського народу". Кожна з учасниць повинна розповісти про одне з народних свят, яке ми святкуємо.

/Учасниці по черзі витягують квитки, на яких написані назви народних свят/.

Ведучий: Неможливо в нашій Україні перелічити всі трави і квіти, що чарівними, казковими килимами вкривають степи, узлісся, схили гір. Наші учасниці мали домашнє завдання: Створити композицію з квітів, дати їй назву, а також прокоментувати це завдання

/Учасниці по черзі коментують композицію із квітів. Журі оцінює конкурси, а в цей час звучить пісня "Чорнобривці"/.

Ведучий: "Ой, хустина, хустинонька! Мережана, шита..." Так говорив про хустку Тарас Шевченко у своєму вірші "Хустина". Наш наступний конкурс пов'язаний з хусткою. Завдання для дівчаток: хто швидше зав'яже хустку? Хто найоригіналь-ніше її пов'яже?

/Журі оцінює конкурс, а для глядачів звучить пісня "Вишиванка"/.

Ведучий: Все починається з дитинства, з колискової. Звідти беруть початок наші турботи і радощі, смуток і веселість, тривоги і сподівання. Колискова - це душа, яка хо-дить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Тож давайте послухаємо, які колискові пісні підго-тували наші учасниці. А спочатку конкурс: "Хто швидко і правильно загорне ляльку". А потім проспіває для неї колискову.

/Учасниці під швидку веселу музику загортають ляльок, а по-тім кожна для своєї ляльки співає колискову, Журі оцінює конкурс, а для глядачів звучить українська народна пісня/.

Ведучий: "Їжте і вмочайте, а за решту вибачайте" - при-прошувала господиня гостей, подаючи вареники. Сьогодні наші учасниці запрошують скуштувати їхні страви. Дівчатка змагатимуться за звання "Майстриня-господиня". Кожна приготувала одну із страв україн-ської національної кутні. А журі визначить, хто з них не лише знає українську національну кухню, а й вміє смачно готувати.

/Під музику входять учасниці зі своїми стравами, кожна розповідає, як вона приготувала страву і запрошує до столу. Звучить українська народна пісня "А мій, милий, чорнобривий, вареничків просить..."/.

Ведучий: А зараз пропонуємо конкурс для глядачів. Я за-прошую на сцену дівчат, котрі мають довгі коси. Наше журі визначить, у котрої глядачки найдовші коси.

/Переможниця отримує приз/.

Ведучий: Нашу конкурсну програму продовжують нові завдання для учасниць. Кожна учасниця має змогу зараз виступити перед глядачами із своїм художнім номером.

/Ведучий проводить конкурс/

Ведучий: "Мода-97" - таку назву має наступний конкурс. Наші конкурсантки продемонструють свої моделі.

/Поки журі визначає кращих за два конкурси, глядачі дивляться номери художньої самодіяльності/.

Ведуча: Українська пісня! Хто не був зачарований нею! Вона багата мелодією, безмежною широтою і красою образів. Під час наступного конкурсу ми й побачимо, чи знають наші учасниці українські народні пісні. Зараз для кожної учасни-ці будуть звучати мелодії українських народних пісень, які вони повинні відгадати.

/Проводиться конкурс. Журі оцінює його. Підводяться підсумки конкурсу "Юна українка". Для глядачів виконуються номери художньої самодіяльності. Оголошуються переможниця. Нагородження/

Свято “Українські вечорниці”

Вступ

1 ^й учень Доброго дня, добрі люди!

2й учень Доброго вам здоров’ячка!

1 ^й учень На землі великій

Єоднакраїна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті

І скажу до речі,

Ще й талановиті.

2 ^й учень Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Всі Наша Україна!

1 ^й учень Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

2 ^й учень У листопаді наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави. 27 листопада – День Пилипа і Катерини 7 грудня були саме такими днями. Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добрі господиня і господар.

(Діти під музику уходять. На сцені з’являються дід і баба)

сценка "дід і баба"

Дід Щось добреньке з’їсти хочу,

Тільки що – не знаю сам.

Баба Голови б ти не морочив,

Що зварила – те й подам.

Дід Вареники, борщ і каша,

В животі від них урчить.

Баба Вередливий став ти, діду.

Що тобі іще зварить?

Дід Знаю, бабо, ти не сердься,

Я, мабуть би, з’їв оце…