Особливості віршованої мови

Віршована мова (поетична мова) – особливим чином організована, характеризується емоційним забарвленням, особливою виразністю.

У ХVІ - ХVІІст в братських школах, колегіумах викладалась піїтика – мистецтво віршування.

Серед систем віршування:

· Нерівноскладова

· Рівноскладова: силабічна, силабо-тонічна.

Силабо-тонічна система характеризується наявністю р итму, рими, стопи, строфи.

Віршовий ритм – це рівномірне, послідовне чергування наголошених і ненаголошених складів.

Рима – співзвучне закінчення рядків (чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна).

Стопа – умовне позначення групи складів з певним наголосом.

Двоскладові: хорей (наголос на першому складі), ямб (наголос на другому складі), допоміжні стопи: пірихій (два ненаголошених склади), спондей (два наголошених склади).

Трискладов і: дактиль, амфібрахій, анапест.

Способи римування: паралельне (суміжне), перехресне, кільцеве.

Строфа – певна кількість віршованих р ядків, об’єднаних спільним порядком римування і спільною думкою:

2рядки – дистих

3рядки – терцет

4 – катрен

5 – п’ятивірш

6 – секстина

7 – септима

8 – октава

10 – децима

13 – рондель