Написання тексту курсової роботи

Курсова робота (проект) повинна бути написана творчо, самостійно, на основі глибокого вивчення законодавчих та нормативних документів, праць вітчизняних та зарубіжних науковців, використання конкретного фактичного і статистичного матеріалу.

Курсова робота (проект) виконується у науковому стилі, для якого характерним є смислова завершеність, цілісність і взаємозв’язність. Найважливішим засобом логічних зв’язків тут є функціонально-синтаксичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, по-перше, по-друге), заперечення (проте, тимчасом, але, у той час як, тим не менше), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…, звернемось до…, розглянемо, зупинимось на…, перейдемо до…, необхідно розглянути), результат, висновок (отже, значить, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати).

Засобами логічного зв’язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний).

Науковий текст характеризується тим, що його складають лише точні відомості та факти. Це зумовлює використання спеціальної термінології. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, притаманну різним галузям знань.

Стиль писемної наукової мови – це безособовий монолог. Тому виклад ведеться звичайно від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності викладу. У тексті слід уникати складних та громіздких речень. Не прийнято писати «я думаю», «я рекомендую» та ін. Викладати матеріал рекомендується від першої особи у множині: «на нашу думку», «вважаємо» тощо.

Якостями, котрі визначають культуру наукової мови є точність, ясність і стислість.

Структура курсової роботи повинна включати низку таких елементів:

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів (підрозділів, пунктів).

Вступ повинен розкривати стан та сутність проблеми дослідження, її значимість, містити обґрунтування необхідності проведення дослідження. Розкриття змісту цього структурного елементи відбувається за такими складовими:

1. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими дослідженнями цієї проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність даної теми. Необхідно також зазначити ступінь розкриття теми у вітчизняній та зарубіжній літературі, вказати найбільш відомих дослідників.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним.

2. Мета і завдання дослідження. Мета повинна зазначати кінцевий аспект дослідження, те – заради чого проводиться дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на мету. Задачі формулюються як завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

3. Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом у дослідженні виступає держава, фінансова установа або сукупність фінансових установ. Предмет – це те, на що спрямована основна увага у дослідженні, він визначає тему роботи та відображається у її назві.

4. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.

5. Науково-методологічна та методична база. Включають діючі законодавчі та нормативні акти, наукові публікації (монографії, статті, тези доповідей) та навчально-методичні розробки (підручники, навчальні посібники, комплекси, рекомендації) вітчизняних та зарубіжних авторів, прізвища яких обов’язково наводяться, методичні рекомендації із зазначенням їх повної назви. Обсяг вступу – 2-3 сторінок.

Основна частина складається з пунктів (якщо робота виконується за простим планом) або розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо робота виконується за складним планом).Основному тексту кожного розділу має передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Курсова робота (проект) є єдиним цілим, в якому різні частини органічно пов’язані між собою. Викладення матеріалу повинно вестись по суті поставлених питань і відповідати плану.

Неприпустимо механічне списування матеріалу з книг, журнальних статей тощо. Студент повинен самостійно формулювати думки, не допускати повторень, уважно слідкувати за тим, щоб у роботі не було протиріч між окремими її розділами, положеннями, фактичним та цифровим матеріалом.

У першому розділі курсової роботи подаються теоретико-методологічні та методичні основи організації дослідження з теми, обраної студентом. Усі теоретичні положення повинні бути підкріплені конкретним фактичним матеріалом, а також повинен бути зроблений обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг – 8-10 сторінок.

У другому розділі необхідно дати загальну характеристику об’єкта дослідження, на матеріалах якого виконується робота. Необхідно провести аналіз досліджуваного явища та його елементів у поєднанні з характеристикою його практичного прояву на об’єкті дослідження. Розрахунково-аналітична частина повинна супроводжуватися аналітичними висновками. Обсяг – 10-12 сторінок.

Третій розділ присвячується розробці конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрам розвитку та діяльності досліджуваного об’єкта, викладу результатів дослідження з висвітленням власного бачення шляхів вирішення проблеми, того нового, що вносить студент у її розробку. Обсяг – 5-7 сторінок.

Літературне оформлення курсової роботи є важливим показником і одним з багатьох чинників, на які зважує комісія при оцінюванні роботи під час захисту. Передусім звертається увага на змістовий аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність прийнятим правилам), а також на текст роботи, список використаних джерел й додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша. Перечитування й редагування тексту ще в чорновому варіанті дозволяє вносити необхідні зміни та доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника. Перш ніж представити чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між параграфами та розділами, чи весь текст «працює» на головну ідею дослідження. Такий аналіз структурної роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті. Важливо також повторно переглянути список першоджерел. Це допоможе побачити те цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.

Висновки – це розділ, в якому викладаються найбільш важливі результати, одержані в роботі, що повинні містити формулювання розв’язаної проблеми, її значення. Далі формуються висновки та рекомендації щодо використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення поставленої у курсовій роботі проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Обсяг – 2-3 сторінок.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків. Кількість опрацьованих та наведених джерел повинна становити не менше 40 одиниць. До списку включаються тільки ті книги та статті, з якими студент ознайомився особисто, а не всі, що стосуються теми, що дозволяє сформувати уявлення про ступінь опрацювання студентом літератури з обраної теми дослідження. Джерелом інформації вважаються нормативно-правові акти, підручники, навчальні посібники, монографії, публікації у періодичних виданнях, фінансові та економічні словники, енциклопедії, статистичні збірники, довідники, опубліковані матеріали конференцій, конспекти лекцій, інформація з Internet тощо.

Додатки. У додатках розміщують базовий вхідний матеріал, на підставі якого здійснюються розрахунки або формулюються висновки. Якщо необхідно, до додатків включають допоміжні матеріали, потрібні для повноти сприйняття курсової роботи:

- внутрішні інструкції (витяги) і методики (алгоритми);

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- схеми, діаграми тощо;

- ілюстрації допоміжного матеріалу.

Кількість і склад графіків, схем, таблиць залежать від теми дослідження, але в будь якому випадку матеріал повинен бути зібраний у такій кількості, щоб його було достатньо для написання роботи на рівні сучасних досягнень науки та передової практики, з урахуванням реальних умов роботи підприємства. На кожний додаток повинно бути відповідне посилання по тексту. Недоцільно включати до додатків тексти документів, якщо у роботі не наведені критичні міркування з приводу їхнього змісту.