Школи маркетингу

1. Школа макромаркетингу – представники цієї школи довели пріоритетність довгочасних ринкових операцій, з чого випливає висновок про необхідність ставити суспільні інтереси в основу підприємницької діяльності.

2. Школа консьюмеризму і представник цієї школи Р. Нейдер, який написав книгу “Небезпека за будь-якої швидкості”, висуває проблему соціальної незахищеності споживачів. Дана школа виділяє у маркетингу необхідність забезпечення правдивою рекламою, відмови від агресивної тактики забезпечення збуту, гарантій безпеки виготовлюваних продуктів і повного надання споживачам необхідної інформації для процесу прийняття рішення про здійснення купівлі. Представники даного підходу однозначно сходяться на тому, що необхідно державне втручання в ринкові відносини з метою захисту інтересів споживачів.

3. Школа системного підходу (представники Ланкастер, Беккер) в маркетинговій думці пов’язана з прагненням використати в маркетингу методи кількісного аналізу ринкових явищ. Представники школи розвивають теорію маркетингу у напрямку імітаційного моделювання, використовуючи взаємозалежність між попитом та пропозицією.

4. Школа, яка базується на теорії поведінки покупців (представники – Дж. Говард, Я. Шет, П. Блісс, Р. Блекуелл, Д. Коллет та ін.). Основними питаннями наукових пошуків прихильників цієї течії в маркетинговій думці є прихильність покупців до торговельних марок або фірмових знаків, чинників, які впливають на прийняття рішень про покупку тих чи інших товарів.

5. Біхевіористська школа фокусує свою увагу на принципах і характері поведінки не окремих споживачів, а цілих організацій. Представники – Е. Етціоні, Д. Колз, Р. Кан, Дж. Томпсон, Д. Марч, Г. Саймон.

6. Стратегічне управління фірмою – наймолодша і найпопулярніша школа, особливо за даних умов, коли корпоративне планування відокремлюється від планування діяльності стратегічної ланки або підрозділу у бізнесі.

Характерні риси сучасного маркетингу:

¨ “маркетинг, орієнтований на споживача”, а найпередовіші компанії здійснюють “інтегрований маркетинг”, орієнтований і на продукт, і на споживача;

¨ “інноваційний маркетинг” – передбачає введення нових продуктів та технологій;

¨ маркетинг стає стратегічним;

¨ сучасний маркетинг є “міжнародним”. Найбільші компанії здійснюють стратегію “глобального маркетингу”, яка включає міжнаціональне маневрування при здійсненні виробничих та збутових операцій. Інші фірми використовують напрацювання міжнародного маркетингу при здійсненні експорту або спільних проектів.

2. Суть і основні категорії маркетингу.

Поняття “маркетинг” має декілька аспектів:

1. маркетинг як філософія сучасного бізнесу – ця наука пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності;

2. маркетинг як вид людської діяльності, суть якого полягає в цілеспрямованості цієї діяльності на пошук потреб споживачів, їх задоволення з максимальним прибутком для виробників;

3. маркетинг як певний ринковий процес – процес планування, просування, реалізації та управління товарами та послугами;

4. маркетинг, як спосіб, метод, інструмент ринкової діяльності, який спрямований на досягнення переваги у споживачів перед конкурентами.

Сьогодні існує декілька десятків визначень маркетингу. Один із засновників сучасної теорії маркетингу Ф.Котлер дає таке визначення:

Маркетинг – вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.

Американська асоціація маркетингу (АМА) трактує його так:

Маркетинг – процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Отже, МАРКЕТИНГ – це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Розглянемо основні маркетингові категорії, покладені в основу маркетингу.

Н У Ж Д И – виникають у людини, коли вона відчуває гостру потребу в будь-чому. Вони бувають фізіологічні (одяг, їжа, сон), соціальними (відсутність духовної близькості, взаєморозуміння) та особистими (нестача знань, неможливість самовираження).

П О Т Р Е Б А – це відчуття людиною необхідності чогось, що має пряму залежність від загальної культури, рівня освіченості тв особистих особлливостей людини. Людські потреби безмежні. Ресурси для задоволення потреб обмежені. Тому з різноманіття товарів людина вибирає лише ті, які найкраще задовольняють її потреби в межах фінансових можливостей.

П О П И Т – це потреба, підкріплена платоспроможністю. Не завжди людина може придбати те, що хоче у певний момент.

Т О В А Р – це все, що пропонується на ринку з метою задоволення попиту. Товар може мати як матеріальну (речову), так і нематеріальну (послуги) форму.

Ц І Н Н І С Т Ь – це оцінка споживачем здатності товару задовольнити його потреби загалом.