- 1632 – 1647 рр. – київський митрополит – «золотий період відродження українського православ’я».
- вчився у Львівській братській школі, брав участь в Цецорській та Хотинській битві, постригся в ченці, з 1627 р. – архімандрит Києво-Печерської лаври, канонізований православною церквою.
- перший митрополит після легалізації польським урядом православної ієрархії.
Діяльність П. Могили:
1) запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь;
2) обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята;
3) у богослужіння запроваджено українську мову замість церковнослов’янської, яка була не зовсім зрозумілою українцям;
4) обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків;
5) збільшено кількість й оновлено зміст церковних книжок. Основним осередком друкарства стала друкарня Києво-Печерської лаври;
6) поверталося майно й землі Українській православній церкві (УПЦ);
7) Утворення Києво-Могилянської академії.
|
|
Ø 1631 р. – П. Могила стає опікуном Київського братства і відкриває Лаврську школу;
Ø 1632 р. – Лаврську школу об’єднано з Київською братською школою - Києво-Могилянська колегія, а згодом стане академією (1701 р.);
Ø навчальний заклад утримувався на кошти митрополита Петра Могили;
Ø свою бібліотеку Петро Могила заповів колегії;
Ø сутність навчання в колегії: повний курс тривав 12 років, усі вищі науки викладалися латинською мовою, основу навчальних предметів становили «сім вільних наук».
8) відновлення духовних святинь православ’я:
Ø реставровано Софійський собор;
Ø розкопав Десятинну церкву.
9) систематизація православного віровчення та впорядкування православної обрядовості:
Ø 1640 р. – церковний собор в Києві затвердив катехізис;
Ø 1646 р. – було надруковано виправлений «Требник» із правилами всіх церковних обрядів;
10) реформа церковного управління :
Ø посилення влади митрополита;
Ø відновлення контролю над церковним життям в єпархіях;
Ø введення церквоного суду – консисторії;
Ø обмеження впливу козаків та братств на православну ієрархію;
11) вдосконалення православної освіти – вивчення в православних школах латинської мови та загальноосвітніх дисциплін.
Вихованці Києво-Могилянської академії:
a) Філософія – Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Феофан Прокопович;
b) Історія – Самійло Величко, Роман Ракушка-Романовський (Самовидець), Микола Бантиш-Каменський;
c) Медицина – Нестор Максимович-Амбодик, Данило Самойлович;
d) Образотворче мистецтво – Іван Мигура, Іван Щирський, Леонтій Тарасевич, Григорій Левицький.