В межах перетину не бажано передбачати вертикальні випуклі та ввігнуті криві

ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ПЕРЕХРЕСТЯ

Вертикальне планування території магістралей як на підходах до перетину магістралей, так і в його межах, виконується проектними горизонталями за методикою, викладеною в [10;12;14]. Оформляють креслення в М1:500 з висотою перерізу проектних горизонталей 0,20 м.

При вертикальному плануванні територій магістралей слід чітко дотримуватись вимог безпеки і зручності руху транспорту й пішоходів, вимог організації поверхневого стоку та мінімізації земляних робіт, а також і будівельних робіт (влаштування підпірних стінок та ін.) вцілому.

При виконанні вертикального планування на СКП спочатку наносять горизонталі на підходах до перехрестя з кроком 20 см. Після цього наносять горизонталі в межах перехрестя і узгоджують їх положення з вертикальним плануванням магістралей на підходах до перехрестя.

Після побудови проектних горизонталей на проїжджій частині наносять горизонталі на поверхні тротуарів, смуг зелених насаджень і направляючих острівців із врахуванням величини їх підвищення над проїзною частиною рис.16, 17. Уклони на проїзній частині й тротуарах приймають згідно з ДБН [2]. В курсовому проекті величини цих уклонів можна прийняти 20‰ і 15‰ відповідно.

На кресленні вертикального планування перехрестя слід показати яким чином повинна сполучатись проектна поверхня з існуючим рельєфом (за допомогою схилів насипу чи виїмки грунту, планувальних робіт, підпірних стінок та ін.).

На цьому ж кресленні окремими фрагментами слід показати розрізи прийняті варіанти входів до пішохідних тунелів.

Приклади рішень вертикального планування перехресть зображені на рис. 16,17.

На цих рисунках показані наземні пішохідні переходи. На сьогодні при значних транспортних потоках їх доцільність відпадає і слід передбачати позавуличні пішохідні переходи.

Рис.16. Вертикальне планування перехрестя (приклад 1)

Рис. 17. Вертикальне планування перехрестя (приклад 2)

ПРОЕКТУВАННЯ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ
В МЕЖАХ ПЕРЕТИНУ МАГІСТРАЛЕЙ

Проектування водовідвідних систем і споруд необхідно проводити виходячи з місцевих природних, архітектурно-планувальних і санітарно-гігієнічних умов ДБН [2] п. 6.2; 6.3; 6.7.

Дотримання вимог до найменших величин поздовжніх уклонів магістралей (для асфальтобетонних покриттів 5‰, рекомендованих поперечних уклонів для проїжджої частини 20‰, для тротуарної – 15‰) забезпечить необхідний водостік уздовж лотків магістралей та з’їздів.

При виконанні курсового проекту окремі розрахунки збору поверхневого стоку в межах перетину магістралей не потрібно визначати, а слід приймати конструктивно. На примагістральній території можливе незалежне вирішення організації поверхневого стоку, тому гідрологічні та гідравлічні розрахунки гілок і колекторів (діаметри труб гілок і колекторів) приймають, як правило, мінімальні. Для вирішення проблеми водовідведення з поверхні території магістралі передбачають конструктивне розміщення зливоприймальних споруд, які розміщують у лотках проїжджої частини за такими принципами:

– встановлюються дощоприймальні колодязі у самих низьких місцях проїзної частини;

– необхідно забезпечити перехват поверхневого стоку, який буде надходити з проїжджої частини та тротуарів магістралей, що перетинаються, до початку перехрестя.

Решту зливоприймальних споруд при ширині проїжджої частини магістралей до 30 м і відсутності притоку дощової води з при магістральної території розміщують конструктивно на відстанях, залежно від поздовжнього уклону ділянки магістралі (виключаючи з цього ряду ділянки локальних найвищих точок) за такими даними:

– при уклоні ділянки магістралі до 4‰ – прийняти відстань 50 м;

– при уклоні в межах 4-6‰ – прийняти відстань 60 м;

– при уклоні в межах 6-10‰ – прийняти відстань 70 м;

– при уклоні в межах 10-30‰ – прийняти відстань 80 м.

При ширині магістралей понад 30 м чи при поздовжньому уклоні більше 30‰ відстань між зливоприймальними колодязями повинна бути не більше 60 м.

Рис.18 Схема відведення поверхневих вод

На рис.18 наведена схема вертикального планування на ній зображена організація поверхневого стоку води та визначені уклони поверхні. За допомогою такої схеми легше визначитися з місцем розташування дощоприймальних колодязів.

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РУХУ ТРАНСПОРТУ ТА ПІШОХОДІВ
НА САМОРЕГУЛЬОВАНОМУ КІЛЬЦЕВОМУ ПЕРХРЕСТІ

Передумовою проектування СКП є безперервний рух транспорту на перетині, тому на перетині транспортні та пішохідні потоки повинні бути розділені вертикально. Розміщення підземних пішохідних переходів пов’язане з напрямом пішохідного руху, як правило, вони наближені до зупинок громадського транспорту.

Умови, які впливають на розміщення пішохідного переходу в плані вулиці:

– рельєф;

– розміщення зупинок громадського транспорту;

– характер забудови на перехресті;

– пунктів тяжіння пішоходів;

– підземні комунікації.