Суб'єкт оподаткування, або платник податків, - фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов'язок платити податок. Податкова робота розпочинається саме з встановлення платників, адже податкова служба держави повинна чітко знати, хто саме вносить той чи інший податок до бюджету, хто відповідає за зобов'язання перед державою.
Носій податку - фізична чи юридична особа, що у кінцевому підсумку здійснює витрати зі сплати податку.
Об'єкт оподаткування - явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок, тобто те, що обкладається податком (дохід, майно тощо).
Одиниця оподаткування - одиниця виміру об'єкта (з прибуткового податку - грошова одиниця країни, з земельного податку - гектар, акр і т. ін.).
Джерело сплати податку - дохід суб'єкта (прибуток, заробітна плата, відсоток, рента), з якого сплачується податок. За деякими податками об'єкт і джерело збігаються.
База оподаткування - законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку, тобто сума, з якої стягується податок.
|
|
Ставка податку - розмір податку на одиницю обкладання; якщо виражена у відсотках, то називається квота.
9. Взаємозв’язок між такими поняттями, як податки, податкова система і податкова політика.
Податки – обовязкові внески платників до бюджету і позабюджетних фондів, розміри і терміни сплати яких регламентуються податковим законодавством.
Податкова система - сукупність різних видів податків, у побудові й методах обчислення яких втілюються певні принципи. Прямі всановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, а непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару(тарифу на послуги) і сплачуюються споживачем.
Податкова політика - це політика, яку проводить держава що до податкової системи, яка спрямована на більш ефективну та досконалу діяльність полаткової системи.