Права і обов’язки, гарантії адвокатської діяльності

Професійні права та обов’язки адвоката та помічника адвоката.

До професійних прав адвоката Закон «Про адвокатуру» відносить:

- представництво, захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб за їх дорученнях в усіх органах, установах, організаціях;

- збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення.

Отже адвокату надано право збирати докази для передачі їх у органи дізнання, слідства, прокуратури, загальні та спеціалізовані суди.

Перелік прав адвоката при збиранні доказів не є вичерпним. Зокрема, він може:

- запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян – за їх згодою;

- ознайомлюватися на підприємствах, установах, організаціях з необхідними для виконання доручення документами, за винятком тих таємниця яких охороняється законом;

- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань. Практично це означає можливість одержання від установ які провадять експертизи (судово-медичні, автотехнічні, бухгалтерські, тощо), а також від спеціалістів висновки для судових, слідчих, прокурорських органів.

- Адвокат може застосовувати згідно з чинним законодавством науково-технічні засоби. Йдеться про використання відеомагнітофонів, диктофонів, засобів множення та ін. при вивченні матеріалів справи, збиранні доказів, при допитах, судових засіданнях, при відтворенні обстановки і обставин події тощо. Слід зазначити, що усе це достатньою мірою законодавчо не врегульовано, непередбачений й механізм реалізації. Щоб скористатися цим правом адвокат має одержати дозвіл у відповідної посадової особи (слідчого, прокурора, судді).

Статті 48 КПК, 115 ЦПК, 271 КпАП роз'ясняють права адвоката, який бере участь у розгляді відповідних справ.

Найбільше дискусійним питанням про права адвокатів є питання - чи має адвокат право збирати докази?

Ряд авторів вважають, що якщо адвокат має право подавати докази, то йому не можна відмовити в праві їх збирати. Витребування адвокатом різноманітних документів, право одержувати різноманітну інформацію від фізичних і юридичних осіб розглядаються ними як збирання доказів.

Інші юристи думають, що адвокат права збирати докази не має. Адвокат не уповноважений, вважають ці автори, проводити слідчі і судові дії. Це обмежує його можливості по збиранню доказів. Фактичні обставини стають доказами після їх залучення до справи. Адвокат, який здійснює захист, не наділений правом приймати такі рішення.

Адвокат має право викладати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові, мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги, бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг, на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення за суттю клопотань і скарг, а також виконувати інші дії, передбачені законодавством (ст. 6 ЗУ «Про адвокатуру»).

Закон надає адвокату право мати помічника або кількох помічників. Слід підкреслити, що цей інститут вже відомій українській адвокатурі він існував до жовтня 1917 року.

Помічником адвоката може бути особа, яка має вищу юридичну освіту. Умови роботи помічника визначаються контрактом між ним і адвокатом (або адвокатським об’єднанням) з додержанням законодавства про працю. Помічником адвоката не можуть бути особи, перелік яких є перешкодою для заняття адвокатською діяльністю.

Помічник користується рівними з адвокатом соціальними правами. Щодо оплати праці, то вона визначається угодою між ним і адвокатом (чи адвокатським об’єднанням). Але закон наголошує, що заробітна плата помічника не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Адвокат не має право прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає, або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або в розгляді справі бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

Слід зазначити, що адвокат не може виступати як захисник чи представляти інтереси декілька осіб, якщо ці інтереси не збігаються чи істотно відрізняються.

Якщо кримінально-процесуальним законодавством передбачений відвід захисника, то в ЦПК України він детально не врегульований. Однак зі змісту ч.3 ст. 116 ЦПК випливає, що адвокати не можуть бути представниками в суді, якщо вони прийняли доручення з порушенням правил, встановлених законодавством. Тобто, можна зробити висновок, що з прийняттям ЗУ «Про адвокатуру» (ст.7) усунуту неповноту ЦПК в цій частині.

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю, предметом і змістом якої є обставини, котрі вимусили громадянина або юридичну особу звернутися до адвоката, а також зміст консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення професійних обов’язків.

Дані досудового слідства, які стали відомі адвокату, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей досудового слідства, несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Закон також наголошує, що адвокату, його помічнику, посадовим особам адвокатських об’єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатські таємниці, а також використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Закон «Про адвокатуру» окремо закріплює норму, яка стосується гарантії адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони також не можуть допитуватись як свідки.

Документи пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.

Забороняється прослуховування телефонних розмов у зв’язку з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.

Не допускається офіційне, негативне реагування з боку органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката в справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, областей, м. Києва. Адвоката неможна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності, або загрожувати її застосуванням у зв’язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.