Література

1.Є.П.Качан Економічна і соціальна географія світу. Нав.посібник. Тернопіль, СМП «Астон», 1999, 368 стор. 145-146

2. В.Я.Савенко, В.А.Гайдукевич Транспорт і шляхи сполучення. Підручник, К., «Арістей», 2005, 285, стор. 49-50

Залізничний транспорт. Застосування парової машини як тяглової сили поїздів викликало разючі зміни на транспорті. Перший паровоз збудовано у 1801-1803 рр., першу залізницю — у 1825 р. Батьківщиною парової тяги і залізниці стала Англія. До середини минулого століття будівництво залі­зниць розгорнулося майже в усіх країнах Європи і у СІЛА. В Азії, Афри­ці, Австралії прокладення залізниць розпочалося з другої половини XIX ст. Наприкінці XIX ст. залізнична мережа в Старому світі (Європі) і у Новому (СІЛА) в основному сформувалася. Першу залізницю в Україні (Пе­ремишль — Львів) збудували в 1861 р. Протяжність залізниць світу в 1913 р. досягала 1 млн. км. Під час Всесвітньої кризи 30-х років приріст залізничної мережі уповільнився, а в багатьох розвинених країнах були навіть закриті і демонтовані деякі старі лінії. Так, якщо в СІЛА в 1916 р. нараховувалося 460 тис. км залізничного полотна, то в 1940 р. його довжина зменшилася до 397 тис. км, а нині протяжність залізниць у цій країні становить 174,2 тис. км (близько 17 % протяжності залізничного полотна світу).

Незважаючи на розширення будівництва залізниць в Африці, Пів­денній Америці і навіть у Східній Європі, загальна протяжність залізниць світу теж зменшується. Якщо в 1950 р. вона становила 1320 тис. км, то на середину 90-х років — 1180 тис. км. І ця тенденція продовжується. Заліз­ниці є у 140 країнах світу. Найбільші з них: Транссибірська (Москва — Владивосток) — 9332 км; Трансазійська (Стамбул — Делі — Калькутта) — понад 7000 км; Трансканадська (Прінс — Едмонтон — Квебек) — 4900 км; Трансамериканська (Сан-Паулу — Ла-Пас — Антофагаста) — понад 3000 км та ін.

Щільність залізничної мережі, яка вимірюється кількістю кілометрів залізничної колії на 100 км² території, найвища у розвинених країнах. Так, у Німеччині вона становить майже 11 км/100 км², в Японії — більше 7 км/ 100 км², а в СІНА — 1,7 км/100 км², тоді як в Африці 1 км залізничної колії припадає на 300 км², а Азії — на 200 км² поверхні суші.

Тема 11. Водний транспорт.

Мета: Ознайомитись з географією перевезень водним транспортом пасажирів та вантажів.

Зміст роботи:

1.Охарактеризуйте водний транспорт стародавніх цивілізацій – Єгипту, Фінікії, Генуезії, Греції.

2. Охарактеризуйте водний транспорт Київської Русі.

3. Опишіть найбільші ріки Європи, які мають важливе значення по транспортуванні вантажів

Після опрацювання теми студент повинен:

Знати: історію розвитку водного транспорту, основні водні шляхи, склад екіпажу судна та їх основні функції.

Вміти: давати класифікацію морських (річних) суден, характеризувати склад екіпажу морських суден та їх функції.

Форми контролю: усне опитування, вибіркова перевірка конспектів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення складових елементів водного транспорту України?

2.Назвіть ознаки класифікації морських суден та охаректерезуйте вантажні та пасажирські судна?

3. Дайте характеристику світових шляхів морських перевезень?

4.Як здійснюється організація перевізного процесу на морському транспорті.

5. Дайте визначення шляхам сполучення річкового транспорту?