Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього
природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що
знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень;

охорона атмосферного повітря - система заходів, пов'язаних із
збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного
повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та
впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів;

забруднення атмосферного повітря - змінення складу і
властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або
утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних
сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан
навколишнього природного середовища;

забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного
походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може
прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я
людини та стан навколишнього природного середовища;

викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин
або суміші таких речовин;

нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря - група
нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для
здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від
впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;

норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах
та впливу фізичних факторів пересувного джерела - гранично
допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах
пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини
стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої
речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від
стаціонарного джерела викиду;

технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої
речовини - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або
суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з
устаткування;

норматив якості атмосферного повітря - критерій якості
атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий
максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і
при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан
навколишнього природного середовища;

норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних
факторів стаціонарних джерел - норматив, який встановлюється для
кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного,
іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за
якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з
урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії
встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів
екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим
нормативом);

джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат,
установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в
атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Стаття 2. Законодавство про охорону атмосферного повітря

Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються
цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного
середовища" (1264-12) та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 3. Державне управління в галузі охорони
атмосферного повітря

Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря
відповідно до закону здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища; { Абзац третій статті 3 в редакції Закону N 5456-VI
(5456-17) від 16.10.2012 }

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
{ Абзац четвертий статті 3 в редакції Закону N 5456-VI (5456-17)
від 16.10.2012 }

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я; { Абзац статті 3 в
редакції Закону N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони здоров'я; { Абзац статті 3 в редакції
Закону N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади,
органи місцевого самоврядування.