Інститут міжнародних відносин

Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка

Робота №1

Курс теорії міжнародних відносин

На тему:

“Потреба в реформуванні РБ ООН у зв'язку із подіями в Україні”

Виконала:

Студентка 2 курсу МП 3 групи

Сітар Анастасія

Викладач:

Хонін В.М.

Київ 2014

Спочатку, логічним є вказати мету моєї роботи.

Мета роботи - окреслити коло учасників міжнародних відносин, структурувати їх за певними критеріями, здійснити грунтовний аналіз інформації, яка використовується в дослідженні, виявити фактори і процеси, які відбуваються або мають вірогідність відбутися в процесі дослідження.

В моєму випадку буде проаналізована потреба в реформуванні Ради безпеки ООН у зв'язку із подіями в Україні.

Рада безпеки ООН – один із постійно діючих органів ООН, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки входить до 6 "головних органів" ООН. А це: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Ради, Рада з Опіки, Міжнародний Суд і Секретаріат.

Про­бле­ми­ діяль­ності­ Ра­ди­ Без­пе­ки­ (далі­ –­ РБ)­ що­до­ підтри­ман­ня­ міжна­род­ но­го ­ми­ру ­та ­без­пе­ки ­об’єкти­ву­ють ­на с­у­час­но­му ­етапі­ не­обхідність­ до­к­т­ри­наль­ної­ роз­роб­ки­ оп­ти­маль­ної­ кон­цеп­ту­аль­ної,­ інсти­туційної­ та­ нор­ма­тив­ної­ мо­делі­ цьо­го­ ор­га­ну,­що ­має ­відповіда­ти­ прин­ци­по­во ­но­вим­ за­гро­зам ­та ­вик­ли­кам,­за­без­пе­чу­ю­чи­ та­ким­ чи­ном­ най­повніше­ до­сяг­нен­ня­ цілей­ та­ ре­алізацію­ прин­ципів­ ООН ­у ­ча­с­тині ­йо­го ­спеціаль­ної­ ком­пе­тенції ­у ­вка­заній ­сфері.­

Перед учасниками ООН постали питання необхідності реформування цієї універсальної міжнародної організації. За 60 років після прийняття Статуту ООН світ значно змінився, і Рада Безпеки ООН вже не може відповідати вимогам сьогодення. Отже, перша група питань пов'язана з реформуванням Ради Безпеки ООН. Йдеться про необхідність розширення членського складу Ради Безпеки та її реструктуризацію. Генеральний секретар ООН К. Аннан пропонує збільшити склад РБ ООН до 24 осіб (нині 15) і збільшити число постійних членів РБ з 5 до 11 (право вето залишити за 5). Серед інших пропозицій —- забезпечення більшої транспарентності в роботі Ради Безпеки та вдосконалення методів її роботи; проведення консультацій із залученням широкого кола учасників, посилення впливу Комісії з прав людини шляхом перетворення її на Раду з прав людини, а також посилення контролю за фінансовою і миротворчою діяльністю ООН та ін.

Інформація Кратуий обзор того что я делаю подія висновки, коментарі
  Структура ООН Основними органами ООН є: Генеральна Асамблея ООН, Рада безпеки ООН, Економічна і соціальна рада ООН, Міжнародний суд ООН, Секретаріат ООН, Генеральний секретар ООН. Статутом ООН передбачено, що кожен орган може встановлювати різні спеціалізовані установи або підрозділи для кращого та ефективнішого виконання своїх обов’язків. На сьогоднішній день найбільш відомими підрозділами ООн є - МОП(Міжнародна організація праці), Міжнародне агентство з атомної енергії, Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), ЮНІДО (Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку), Світовий банк і Всесвітня організація охорони здоров'я.
  Рада безпеки ООН Рада Безпеки ООН провела свою першу сесію 17 січня 1946 в Church House, в Лондоні. Згідно з рішенням, прийнятим на сесії, з моменту свого першого засідання, Рада Безпеки прийняла на постійне місце проживання в штаб-квартиру Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку. Вона там проводить свої засідання, коли в цьому виникає необхідність.
  Члени Ради безпеки ООН У 1965 р. кількість її членів було збільшено з 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН): П'ять постійних членів — Великобританія, Китай, Росія, США, Франція — і десять членів, які оби­раються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку.
  Обов язковість рішень Ради безпеки ООН На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН. За літо/осінь 2014 року Росія періодично накладала вето на невигідні їй резолюції та рішення Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні та Східній Європі. Тож політики планують провести кардинальні реформи в ООН, щоб відібрати право РФ накладати заборони.
  Процес голосування Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з пи­тань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одно­стайності великих держав, або право вето. Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні.
  Пропозиція реформування Заява від 26 вересня 2014 року Через ситуацію в Україні Польща пропонує реформувати Радбез ООН. Цього разу про конфлікт на Сході говорили на 69 сесії Генасамблеї ООН. Вона проходить в Нью-Йорку.
  Німеччина ще раз спробує реформувати Радбез ООН Про це повідомляє німецький телеканал n-tv від вересня 2014 року Уряд Німеччини готує нову ініціативу з метою реформування Ради Безпеки ООН. Берлін хоче не лише отримати постійне місце в цьому органі, а й загалом збільшити кількість його членів.
  Україна пропонує реформувати Радбез ООН Заява представника України при ООН Юрія Сергеєва на засіданні Радбезу ООН в Нью -Йорку (США). Він звернувся до Росії і заявив: "Ви маніпулюєте правом вето вже на новій крові, в якій у вас руки. Грузинської крові, тепер української крові. Я думаю, що цьому неподобству буде колись покладено межа”.

Проводимо контент-аналіз наявної інформації з метою виявлення і перевірки попередніх тенденцій, за методикою Берельсона.

1. До внутрішніх проблем відносимо ті проблеми, що існують в даному МВ, а ті проблеми які виходять за межі даного МВ - є зовнішніми.

Україна Внутрішні проблеми 1. Корупція 2. Недосоконала законодавча база 3. Нестабільна політична ситуація 4. Низький прожитковий мінімум 5. Економічна криза 6. Загроза дефолту Зовнішні проблеми 1. Заборгованість МВФ 2. Несплата боргу РФ 3. Конфліктна ситуація на кордоні України та Росії
Рада безпеки ООН 1. вузьке коло учасників 2. обширне право вето 5 членів 3. неефективна процедура голосування в РБ 1. співвідношення державного суверенітету та елементів над національності в компетенції цих організацій 2. невиконання прямих обов язків (захисту миру на прикладі України) 3. Відсутність ефективних засобів впливу. 4. Неефективність рішень конкретних питань та міжнародних конфліктів.

2. Розбиваємо визначені проблеми на такі змістовні одиниці.

Необхідність реформування Ради Безпеки ООН
Внутрішні Зовнішні
1. Бюрократія. На прикладі України: введення санкцій, проте не своєчасних. 2. Кваліфікація працівників, які працюють в різних структурах ООН. 3. Несправедливе географічне представництво 1. Малоефективний засіб впливу: введення санкцій, проте нерезультативних. 2. Оскільки кількість членів достатньо обширна, то виникає можливість втрати єдності в своїх рішеннях, а саме – розбіжності в інтересах.

3. Виявлення точки зору і спрямування подачі матеріалу

На мою думку, поставлене питаня є актуальним, оскільки Реформа Ради Безпеки ООН має на увазі різноманітні пропозиції, які включають в себе процедурні реформи, такі, як його розширення, обмеження права вето наявне у п'яти постійних членів. Практично, мається на увазі план реорганізації структури або розширення числа членів.

Я вважаю, що на сьогоднішній день, ефективніть Ради безпеки ООН пала до рекордно низької позначки і ця установа не несе в собі більш тієї потреби, яку несла в перші роки заснування ООН. Тому, в майбутньому, варто або радикально змінити структуру даної організації, реформувати докорінно її діяльність, щоб вона мала змогу діяти в сучасному свити за сучасними законами, а не 20 століття, або ж відмовитися від такої світової організації.

4. Визначення мети подачі матеріалу і способів її досягнення

Основною метою роботи є доведення необхідності реформування РБ та пропонування конкретних шляхів досягнення цієї мети.

Вчені виділяють декілька основних проблем, прогалин, які треба реформувати. Тому, пропоную такі реформи: розширити число членів та обмеження прав п яти постійних членів РБ.

Наприклад, Китай, який є великим політичним, економічним центром світу, із думкою якого неможливо не рахуватися, який часто утримується від голосування, висловив свою підтримку намірам реформувати РБ ООН. У заяві заступника міністра закордонних справ КНР У Давея йдеться, що Китай не хоче бачити Організацію Об’єднаних Націй розколотою. Дипломат заявив, що Китай підтримує реформу організації й розширення складу Ради Безпеки ООН.

5. Проведення аналізу текстового масиву за об’єктом спрямованої діяльності.

Проведемо аналіз текстового масиву за формулою Яніса.

f*f – f*n

с = ————

R*t

Де в нас f-число позитивних одиниць аналізу,

n-число негативних одиниць,

R-обсяг змісту тексту, який має безпосереднє відношення до теми аналізу,

t-загальний обсяг тексту.

Критерієм вибору позитивних одиниць є смислове спрямування слова.

Наприклад: ООН, Рада Безпеки ООН, інституційна реформа ООН, міжнарод­на безпека, порядок голосування, ми вважаемо позитивним одиницями. Негативними – право вето, неефективний засіб впливу, забюрократизованість структури є смисловими одиницями що мають негативне навантаження.

З цього виходить, що результати попереднього аналізу, обраховані за формулою Яніса, становить: c = 0.026

За допомогою зазначеного коефіцієнту можна виявити ступень наближення тексту до загальної ідеї дослідження.

Після проведення контент-аналізу необхідно встановити групи факторів даного МВ, які впливають, впливали чи можуть вплинути на МВ.

Группа Подія Власний коментар
Внутрішня Існування 5 постійних членів РБ ООН На мою думкую, така монополія не є актуальною та дієвою. Оскільки дійсно існує проблема «привілейованості» в Раді Безпеки ООН. Згідно до основоположному принципу діяльності як ООН, так і РБ ООН, всі держави є ріними між собою. А такий йому факт суперечить, тому виникає колізія, що є нагетивним фактором. Представник Аргентини наголосив на тому, що ще під час утворення ООН Аргентина виступала проти особливих привілеїв п’яти постійним членам Ради Безпеки ООН, але тоді це ще можна було виправдати відповідним балансом сил. Сьогодні баланс сил зовсім інший. Тому Аргентина виступає проти того, щоб 5 членів Ради Безпеки ООН мали право вето, а інші постійні, яких би дообрали не мали б його, а треті були б непостійними членами. Моя думка абсолютно співпадає з таким вектором політики Аргентини.
  Право «вето» Багато нарікань викликало право вето постійних членів Ради Безпеки. Проти нього виступали і представники Ірану, Алжиру, Кувейту, Мексики й Аргентини. Останні дві країни особливо наголошували на ст. 24 Статуту ООН, в якій йдеться, що члени Ради Безпеки представляють всі країни – члени ООН, а не лише самих себе. Приклад Росії показав, що право вето, яке зберігається за постійними членами Ради безпеки, сьогодні перестало виконувати свою стабілізуючу функцію.
Зовнішня Нерезультативність рішень Анексія Криму, підтримка так званих сепаратистських рухів на Сході України Росією стали можливі лише в умовах безпорадності міжнародних інститутів безпеки і ослаблення регуляторної функції міжнародного права. Хоча й певні заходи примусу буди введені, проте для України вони не дали того ббажаного результату, на який вона очікувала.
Загальна Вектори політики кожного члена РБ ООН Правомірність і необхідність розширення складу Ради Безпеки визнаються переважною більшістю країн. Проте погляди розходяться з практичних питань: на скільки треба збільшити цей орган і хто має отримати статус постійного члена. Відсутня єдина точка зору і щодо права вето. Так, західні країни виступили за незначне збільшення кількості постійних членів (два — ФРН і Японія) і за збереження права вето. Більшість країн, що розвиваються, висловилися за широке представництво у складі постійних членів усіх регіонів світу і обмеження чи ліквідацію права вето.
Економічні Нестабільне фінансування ООН В цілому, оскільки РБ є органом ООН, протягом останніх 20 років ця проблема все більше зростає. Бюджет ООН складається із внесків країн-учасниць. Але проблему становить нерівність країн. Тобто країни, що розвиваються не можуть робити аналогічні внески, що і розвинені країни, тому і виникає проблема. Ті країни, які роблять більші внески хочуть привілейованого становища та більших прав у порівнянні з іншими.
  Залежність членів РБ ООН Економічна слабкість деяких країн, залежність від постачання паливних ресурсів та цін на них.
Політичні Українське питання Не має одностайної позиції щодо санкцій проти Росії. Привілейоване ставлення до США (підкорення)

Сутнісний аналіз

(полягає у аналізі конкретного МВ за діалектичними тріадами)

1. минуле - теперішнє - майбутнє

Минуле –ті події і і взаємозвязки, що відбулися у минулому, та вплинули на теперішнє і майбутнє. На прикладі РБ ООН, можна згадати історичні події такі, як: У 1965 р. кількість її членів було збільшено з 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН, Після розпаду СРСР його місце у Раді Безпеки займає Росія, Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН у 1948–1949, 1984–1985, 2000–2001 роках.

Теперішнє – фактори, що характеризують теперішні події. Це: Резолюція ООН щодо збитого Боїнга-777(Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію Одноголосно. "За" висловилася навіть Росія), клопотання та розглдання резолюцій щодо подій в Україні. Дивлючись на це, фактори, що вказані під грифом «минуле» є причинами та приводами до теперішнього.

Майбутнє – аналізуючи фактори вказані вище, має місце реформа РБ ООН. Оскільки даний орган діє згідно своїх повноважень, проте ККД занадто низький, тому треба змінювати підхід до розгляду справ і винесення рішень.

Аналізуючи дану тріаду, чітко простежується взаємодія всіх її частин, що і є доведенням дійсності факторів, та їх взаємодії.

2. Головне-основне-необхідно важливе

Головним фактом є взагалі існування РБ ООН, яка покликана підтримувати мир у світі. Можливо, винеспння рішень є і неефективним в деякиз випадках, проте основна ідея все одно вже наявна, тому такий орган точно не зникне, а буде лише реформовуватися та вдосконалюватися. Тому необхідне це подальший розвиток, вдосконалення правового регулювання міжнародних відносин та в перспективі можливе створення інших подібних інституцій, які будуть взаємодіяти між собою задля досягнення стабільності в світі.

3. Система-структура-елемент

РБ ООН є наднаціональним органом, який діє за принципами міжнародного права та міжнародних відносин, і який має вплив на національне законодавство кожної з країн-учасниць. Тому, вона здатна впливати не лише на міжнародні відносини, але і на внутрішні відносини всіх держав.

Система РБ надзвичайно розгалужена, вона охоплює всю міжнародну арену. До структури ООН входять 6 основних органів: Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки, Секретаріат, Міжнародний суд, Економічна і соціальна Рада, Генеральний Секретар ООН. РБ безпеки ООн має особливий статус внесених ним рішень: тільки її рішення мають обов язкову силу. Елементами ООН є її суб’єкти, тобто 15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних. Відповідні поправки в Статут ООН були внесені 17 грудня 1963 року резолюцією ГА ООН 1995 (XVIII) (до цього в Раду входило лише 6 непостійних членів).

4. Явище-дія-процес

Основною і незмінною метою ООН є регулювання міжнародних відносин та підтримка світового миру і правопорядку. У разі виникнення будь-якого міжнародного конфлікту, сам факт виникнення якого і буде підставою для подальших дій ООН (а саме Ради безпеки), щоб врегулювати його. Особливість сучасного міжнародного розвитку полягає і в тому, що міжнародні проблеми дедалі більше набувають трансекторального, міжсекторального характеру. Це стосується і проблем урегулювання конфліктів, і проблем розвитку, і проблем надзвичайної допомоги. Процес врегулювання конфлікту може відбуватися різними способами та методами, але кінцевим результатом повинно бути мирне врегулювання конфлікту та відновлення світового миру.

Проведення аналізу обраного міжнародного відношення за законами діалектики і постулатами теорії міжнародних відносин.

1. Закон «заперечення заперечення»

відображає об’єктивний закономірний зв’язок, спадкоємність між тим, що заперечене і тим, що заперечується. За цим законом можна прослідкувати хід історії і її повторення. Ось, наприклад: з перших днів вийськового нападу більшість членів РБ, особливо США та в деякій мірі Німечина, різко засуджували Російську Федерацію, була чимала кількість звернень до глави держави, проте дієвих кроків не спостерігалося. Згодом, аналізуючи діє німецького керівництва, засудження вже стало не таким яскравим, можно навіть сказати, що звертання до країни-агресора перешли просто на прохання, не маючи в своїй основі різкого засудження таких дій.

2) Закон “переходу кількісних змін у якісні”

Згідно із законом взаємного переходу кількісних і якісних змін, кількісні зміни в об'єктах поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їх міру і зумовлюють у них корінні якісні зміни. Цей закон властивий до ситуації в Ураїні, тому що кількісне збільшення агресії та нарощування вийськової сили на кородонах Росії з Україною призводить до погіршення позицій українськіх військ в зоні АТО. З цього випливає, що будь-яке накопичення призведе до якісної зміни у будь-якому форматі.

3) Закон “єдності і боротьби протилежностей”

Всі речі, предмети, явища, процеси об'єктивного світу мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності та "боротьбі", взаємодій. Цей закон є фундаментальним у діалектиці, це підтверджується тим, що боротьба різних сил схожа на боротьбу добра зі злом, які так само перебувають у взаємодії. Єдність протилежностей простежувалась тоді, коли Німеччина була налаштована на грунтовну допомогу Україні в боротьбі з РФ. Аналізуючи Другу світову війну, можна констатувати, що на цьому прикладі теж простежується закон «заперечення заперечення», він підтверджує, що хід історії йде по спіралі.

1) Постулат “міжнародні відносини є відносинами між людьми”

Міжнародні відносини – соціальна система, основними і первинними елементами якої являються люди.

Під міжнародними відносинами розуміють системну сукупність політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб'єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації. Специфіка міжнародних відносин полягає, насамперед, у їх учасниках (політичних одиницях). Аналізуючи українську проблему можна дійти до висновку, що навіть у такій авторитарній державі яка була за часів перебування при владі В.Ф.Януковича, люди залишаються політичними одницями міжнародних відносин. Вони голосують на виборах, де і виявляють свою волю, волю на розпорядження ними, як суб’єктами міжнародних відносин.

2) Постулат “міжнародні відносини є відносинами між народами”

Як уже зазначалося, РБ ООН ґрунтується на взаєминах між людьми, тобто відносини між представниками країн (президентами), які представляють інтерес всього свого народу. Отже, можна зробити висновок, що суб’єктами РБ є народи, а на міжнародній арені від імені народу вистапають наділені спеціальними повноваженнями особи (хоча в офіційній літературі скрізь зазначається,що суб’єктами є країни, але ж країна складається з народу, тобто виходить, що діяльність ООН це відносини між народами). Також, будь-який постулат теорії міжнародних відносин можна представити у світлі історії міжнародних відносин.

Аналіз даного МВ за суб’єктами.

Суб’єкт – наділений особливим ресурсним статком, котрий дає йому можливість виробляти дії, направлені на зміну стану суб’єктів, а через них на зміну стану середовища. У даному випадку суб’єктом є Організація Об’єднаних Націй як міжнародна організація.

Актори – компетентні органи із системи державного управління даних держав, які здійснюють практичну організацію цих відносин. Актором є Рада Безпеки ООН як один з 6 основних органів ООН.

Учасники - конкретні персони-індивиди, які реально беруть участь у взаємодії один з одним і займають певне місце в системі соціального представництва свої держав. В данному випадку учасниками будуть – Україна, РФ.

Аналіз міжнародного відносини за рівнями громадського, колективного та колегіального свідомості:

Суспільна свідомість - накладення узагальнених уявлень різних різних соціальних спільнот (що формується на основі індивідуальних систем «образів») в межах якогось соціуму. Прикладом суспільної свідомості може бути уявлення взагалі людства про те, яким чином можна уникнути військового конфлікту, відновити і її фінансовий економічнийполітичний потенціал, вивести на позиції лідера в міжнародному просторі.

Колективна свідомість - сприймає спільні риси, ідеї суспільного усвідомлення, але індивідуалізує його через особистий досвід членів даної соціальної організації, пов'язуючи предстваленія про реалії світу з домінуючою в практиці суспільного життя системою світобачення.

Колегіальна свідомість - формується серед найбільш активних представників органів соціальних організацій. Воно набагато вужче, ніж колективне, і більш конкретно. Даний тип свідомості формується всередині нікого управлінського органу держави і носить регіональний характер, адже це вже не просто абстрактні уявлення, а образи, обгрунтовані практикою і реаліями.

Загальний висновок

Отже, проаналізувавши події в України за участі РБ ООН на предмет постулатів, суб'єктів МВ, законів діалектики, діалектичних тріад та контент аналізу, я дійшла до висновку, що попри намагання органу ООН врегулювати конфлікт в України за допомогою звернень, санкцій економічного, політіичного, навіть культурного характерів, вийскьвий конфлікт до сих пір триває. Саме тому, я вважаю, що має місце нагальна потреба в реформуванні Ради безпеки ООН з метою винайдення дієвих засобів впливу на країну, яка не дотримується принципів міжнародного права і яка намагається підірватий усталений порядок міжнародного співтовариства. Як показало життя, реформа Ради Безпеки є наріжним каменем оновлення ООН і в той же час — найскладнішим елементом її перебудови.

Як я вже наголошувала, правомірність і необхідність розширення складу Ради Безпеки визнаються переважною більшістю країн. Проте погляди розходяться з практичних питань: на скільки треба збільшити цей орган і хто має отримати статус постійного члена. Відсутня єдина точка зору і щодо права вето.

Корінна проблема реформування Ради Безпеки полягає в суперечності між правомірним розширенням членського складу цього органу і загрозою втрати його ефективності. Цілком очевидно, що збільшення кількості постійних членів розширило б можливості застосування права вето і створило б додаткові труднощі на шляху до оперативного ухвалення рішень. Позбавлення ж права вето було б дискримінацією відносно нових постійних членів.

Резюмуючи вище наведені факти, маю зазначити, що: досвід обговорення пропозицій щодо реформування ООН свідчить, що перебудова Організації — процес складний і довготривалий. Отож реформування ООН залишається назрілою і невідкладною проблемою.

Джерела:

1. http://kimo.univ.kiev.ua/MOrg/28.htm

2. Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі / Є.В. Годованик // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 648-655. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

3. http://opravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=272:rada-bezpeki-oon&catid=36&Itemid=7


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: