Глава 31 Стаття 184

Землеустрій

Стаття 181. Поняття землеустрою

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та
екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин
та раціональної організації території
адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання,
що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і
розвитку продуктивних сил.

Стаття 182. Мета землеустрою

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального
використання та охорони земель, створенні сприятливого
екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Стаття 183. Завдання землеустрою

Основними завданнями землеустрою є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого
перерозподілу земель, формування раціональної системи
землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у
розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і
агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного,
екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних
відносин на національному, регіональному, локальному,
господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню
особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж
адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим
природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж
земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування,
організації раціонального використання та охорони земель на
національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із
створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну
оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського
призначення, впровадження прогресивних форм організації управління
землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення
земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню
природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів,
рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних
угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів,
вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення
промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів
деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель,
попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств,
організацій і установ з метою створення умов ефективного
землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Стаття 184. Зміст землеустрою

Землеустрій передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж
адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і
землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм
використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення
техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими
природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і
землекористувань та створення нових;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних
ділянок;

{ Пункт "є" частини першої статті 184 виключено на підставі
Закону N 3613-VI (3613-17) від 07.07.2011 }

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують
еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а
також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної
з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з
використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних,
ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Стаття 185. Організація та порядок здійснення землеустрою

1. Землеустрій здійснюється суб'єктами господарювання, що є
виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок
коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки
Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних
осіб. { Частина перша статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5394-VI (5394-17) від 02.10.2012 }

2. Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Стаття 186. Розгляд і затвердження землевпорядної
документації

1. Розгляд і затвердження землевпорядної документації
проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування
використання та охорони земель і схеми землеустрою після
погодження їх у встановленому порядку розглядаються і
затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами
місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань
після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і
затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами
місцевого самоврядування;

в) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і
затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади
або органами місцевого самоврядування, які відповідно до
повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними
ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового
призначення; { Пункт "в" частини першої статті 186 в редакції Закону N 5395-VI
(5395-17) від 02.10.2012 }

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств,
установ і організацій, особистих селянських, фермерських
господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими
радами або районними державними адміністраціями розглядаються і
затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням,
докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх
використанням, після погодження їх у встановленому порядку
розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів. { Пункт
"ґ" частини першої статті 186 в редакції Закону N 1443-VI
(1443-17) від 04.06.2009 }

2. Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з
питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування або власників землі та
землекористувачів, які затвердили ці проекти.

3. Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти
землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з
питань використання і охорони земель, реформування земельних
відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань
використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка
здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до
закону. { Частина третя статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI (5462-17) від 16.10.2012 }

Стаття 186-1. Повноваження органів виконавчої влади в частині
погодження проектів землеустрою щодо відведення
земельних ділянок

1. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх
категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з
територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що
здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

2. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у
межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного
пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується
розташування такого об'єкта, подається також на погодження до
органу містобудування та архітектури.

3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення,
земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта
природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги,
підлягає також погодженню з природоохоронним органом;

історико-культурного призначення, земельної ділянки,
розташованої на території історичних ареалів населених місць,
земельної ділянки, на якій розміщені об'єкти культурної спадщини,
підлягає також погодженню з органом охорони культурної спадщини;

лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з
органом лісового господарства;

водного фонду підлягає також погодженню з органом водного
господарства. { Зміни до частини третьої статті 186-1 див. в Законі N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

4. Розробник подає на погодження до відповідного
територіального органу центрального органу виконавчої влади, що
здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин,
оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а
до органів виконавчої влади, зазначених у частинах другій і третій
цієї статті, - завірені ним копії проекту.

5. Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій -
третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня
одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
(копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його
погодження або відмову в такому погодженні.

6. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність
його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів, документації із землеустрою або
містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної
ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної
документації, погоджений проект подається замовником або
розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює
реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його
територіального органу для здійснення такої експертизи. { Закон доповнено статтею 186-1 згідно із Законом N 1702-VI
(1702-17) від 05.11.2009; в редакції Закону N 5395-VI
(5395-17) від 02.10.2012 }

Глава 32

Контроль за використанням та охороною земель

Стаття 187. Завдання контролю за використанням та
охороною земель

Контроль за використанням та охороною земель полягає в
забезпеченні додержання органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Стаття 188. Державний контроль за використанням та
охороною земель

1. Державний контроль за використанням та охороною земель
здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю)
в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства
про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів. { Частина перша статті 188 в редакції Законів N 4444-VI
(4444-17) від 23.02.2012, N 5462-VI (5462-17) від 16.10.2012 }

2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та
охороною земель встановлюється законом.

Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та
охороною земель

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та
обласними радами.

Стаття 190. Громадський контроль за використанням та
охороною земель

Громадський контроль за використанням та охороною земель
здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються
відповідними органами місцевого самоврядування, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому
комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у
сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на
підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої
влади, що забезпечують формування державної політики у сферах
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони
навколишнього природного середовища. { Текст статті 190 в редакції Закону N 5462-VI (5462-17) від
16.10.2012 }

Глава 33

Моніторинг земель

Стаття 191. Призначення моніторингу земель

1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом
земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення
та ліквідації наслідків негативних процесів.

2. У системі моніторингу земель проводиться збирання,
оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан
земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих
рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним
змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

3. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи
моніторингу довкілля.

4. Залежно від цілей, спостережень і охоплення територій
моніторинг земель може бути національним, регіональним і
локальним.

5. Ведення моніторингу земель здійснюється центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища. { Частина п'ята статті 191 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI (5462-17) від 16.10.2012 }

6. Порядок проведення моніторингу земель встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 192. Завдання моніторингу земель

Основними завданнями моніторингу земель є прогноз
еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою
запобігання або усунення дії негативних процесів.