Становлення політичної концепції лібералізму: Б. Констан

- Основну увагу Констан приділяє обґрунтуванню особистої свободи, яку трактує як особисту незалежність

-розріз­няє особисту і політичну свободу ( давні на­роди (греки, галли, римляни) знали лише політичну свободу), ( Сучасний світ - осо­биста, громадянська свобода, у певній незалежності індивідів від державної влади. )

- Особиста свобода — «торжество особистості над владою». Це — справжня сучасна свобода: політична свобода виступає лише її гарантом, умовою і засобом удосконалювання і розширення.

- нинішні уряди, які спираються на легітимні підстави, мають менше, ніж колись, права на все­владну сваволю.«Не потрібно, щоб уряд виходив зі своєї сфери, але влада його у своїй сфері повинна бути необмеженою». Нехай вона буде справедливою, «ми ж подбаємо про власне щастя»

- в співвідношенні політичної й особистої свободи таїться загроза для самої свободи -будучи поглинені користуванням особистою незалежністю і переслідуючи свої приватні інтереси, ми може­мо занадто легко відмовитися від нашого права на участь у здій­сненні політичної влади

- Він засуджує будь-яку форму держави, де існує «надмірний ступінь влади» і відсутні гарантії індивідуальної свободи. Такими гарантіями, на його думку, є громадська думка, а також поділ і рівновага влади; 3)

- Умовою виразу громадської думки, за Констаном, є предста­вницька система правління, а органом виразу останнього — пред­ставницька установа.

-Він обгрунтував необхідність створення фа­ктично шести конституційних влад:1)королівської; 2)спадкоємної палати перів; 3) виборної законодавчої палати; 4) влади вико­навчої; 5) судової влади; 6) муніципальної влади

-У Констана гарантом особистої свободи виступає і право

- Але закон, на відміну від Монтеск´є, не представляється йому абсо­лютною цінністю

5. Політичні ідеї у працях А. де Токвіля (1805—1859)

- Дійшов висновку: занепад аристократії і поступ людства до свободи, рівності, де­мократії історично неминучі. Демократія — суспільний лад, про­тилежний феодальному, не знаючий класових меж і втілюючий принципи народовладдя, свободи і рівності.

- Принцип народовладдя найбільш повно втілено в США, вва­жає Токвіль.

- Головне — прості американці усвідомлюють нескла­дну істину: «щастя кожного залежить від загального процвітан­ня». Токвіль переконаний: громадянські почуття здатні долати егоїзм, зберігати і зміцнювати в суспільстві свободу.

-Серцевиною демократії є принцип рівності.

- Егоїзм, самоізоляція індивідів — небезпечні для демократії.

6. Теорія утилітаризму, Є. Бентама

«Пропозиції кодифікації, скеровані до всіх народів, які визнають ліберальні погляди» (1822)

"Фрагменти про уряд" (1776)

В основу теорії Бентама покладено чотири принципи, з яких випливають усі висновки:

1) Отримання задоволення і уникнення страждань становлять сенс людської діяльності.

2) Мораль твориться всім тим, що орієнтує на досягнення найбільшого щастя (добра) для найбільшої кількості людей. Людині притаманне прагнення до щастя.

3) Максималізація загального блага шляхом установлення гармонії індивідуальних і суспільних інтересів є метою розвитку людства.

4) Найбільшим добром є "найбільша кількість задоволення", або щастя "найбільшої кількості людей".

- Основа лібералізму - ідея інтересів та безпеки особи. Людина повинна сама дбати про себе, своє благополуччя і не розраховувати на чиюсь сторонню допомогу.

- Негативно ставився до природничо-правової теорії, критикує теорію суспільного договору

- Принцип користі: "користь - це властивість певного предмету або певної дії запобігати якомусь злу або сприяти якомусь благу. Тому користь, при загальному прагненні людства до добробуту, повинна бути принципом діяльності як для конкретної людини, так і для законодавця."

- Два принципи - аскетизму та симпатії - є протилежністю один одному. Принцип користі займає між ними середнє місце.

- Відстоював демократичні цінності, засуджуючи монархію та спадкову аристократію. Найбільш корисна - республіканська форма правління

- Виступає і за демократизацію державної влади, а й за демократизацію суспільства

- головне призначення держави- гарантувати безпеку і власність громадян. Головне завдання і держави, і суспільства в цілому - це "досягнення найбільшого щастя для найбільшої кількості людей".