Політичні ідеї у працях Дж.С. Мілля. «Про свободу»

(класичний англійський лібералізм)

- Вище благо – користь => теорія альтруїзму

- Сво­бода індивіда, громадянська і політична — основа роздумів про правові і політичні проблеми у трактаті «Свобода»

- Мета, заради якої суспіль­ство має право втручатися у свободу дій свого співчлена, - обопі­льний самозахист.

- Головне — влада суспільства полягає в тому, щоб попередити заподіяння шкоди іншій особі.

- Принцип особистої свободи: людство виграє набагато більше, якщо воно надасть кожному свободу жити за власним його розумінням, ніж стане примушувати кожного жити по розумінню інших.

- Індивідуальність — одна з головних умов людського благополуччя і найголовніша умова індивіду­ального й суспільного прогресу. Неповага до інтересів інших осіб, на його думку, правомірно спричиняє покарання за законом.

- Межі свободи, інтересів і відповідальності особи­стості -у всіх справах, які не стосуються інтересів інших, «надавалася пов­на свобода людині виявляти свою індивідуальність»

- Межі втручання держави в діяльність ін­дивіда, суспільства: Втручання уряду не повинне мати місця, «якщо є імовірність, що справу, яка має бути зроблена, кожен окремий індивід зро­бить краще...»

- Обмеження функцій державної влади:

1) ненарушимість принципу особистої свободи, особи­стої ініціативи

2) розуміння «практичної доцільності»

- Достоїнство держави оцінюється лише достойністю її громадян

-Для свободи найкращою формою вважає представницьке правління.

- Розмежовує компетенції влади

- Отже, міллєвський лібералізм стоїть не тільки на стражі ін­дивідуальної свободи, прав особистості, але і виступає за орга­нізацію державного механізму на демократичних і правових на­чалах, за зв´язаність законом особистості і влади.