Концепція солідаризму Е. Дюркгейма

франц. соціолог, позитивіст, автор теоретичної концепції соціологізму (соціологічного реалізму)

В своїх творах він аналізував проблеми відносин між індивідом і колективом, індивідом і сус-вом, проблему раціонального співіснування індивідів.

Ці проблеми розглядав в контексті розподілу праці, основна функція якого полягає в тому, щоб «створювати між двома або кількома особистостями почуття солідарності». Д. вирізняв дві форми солідарності – механічну та органічну.

Основою механічної солідарності (притаманної примітивним, архаїчним сус-вам) - подібність, недиференційованість індивідів, яким властиві однакові відчуття, вартості.

Органічна солідарність зароджується внаслідок диференціації індивідів, які не подібні один на одного, а виконують різні функції (як органи живого тіла), що зумовлює їх функціональну взаємозалежність. Вона характерна для розвинутих суспільств.

Одна з основних проблем сучасного сус-ва – відношення індивідів і групи. Людина стала надто свідомою, щоб погоджуватися з соціальними імперативами.

Повстання мас» Х. Ортега-і-Гассета.

Бунт мас – це найтяжча криза.

Нагальне питання - «пересичення»

Маса розчавлює під собою все, що відмінне. Тепер усі - це тільки маса.

Відбувається піднесення історичного рівня

було б помилкою вважати, що кожне наступне покоління, розумніше за попереднє. Просто наше життя ширше за всяке минуле життя.

Неправильно казати, що в житті «рішають обставини». Це ми вирішуємо перед обставинами. Пересічний тип сучасного європейця - здоровіший та сильніший духом, ніж європеєць минулого сторіччя, але й простіший.

Вищий або нижчий щабель культури визначається більшою або меншою точністю норм.

Щодо науки, то експериментальні дійсно потребують масовості. Але не лише науку, а й історію маси перероблюють під себе.

Отже, європейська цивілізація - автоматично витворила бунт мас. З одного боку цей бунт є надзвичайно позитивним явищем (неймовірний зріст можливостей сучасного життя). Але зворотний бік жахливий (деморалізація людства).