2015-08-13
554
Мета уроку: Простежити процес формування українського козацтва.
Визначити видатну роль і місце козацтва у будівництві Української державності;
Показати боротьбу українського козацтва з загарбниками та гнобителями українського народу:
Ознайомити з історією Кальміуської паланки:
Повідомити про роботу дитячої козацької організації школи "Козачата - 35";
Виховувати гордість і повагу до героїчного минулого України, наших славних нащадків, усвідомлюючи прогресивну роль козацтва у всіх галузях життя, розуміючи свою причетність до всіх подій, які вибуваються в Україні.
Шкільний музей " Козацької слави" школи згідно з Пояснювальною запискою програми з історії України загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист.N9 і/11-6011 від 23.12.2004р.)" дозволяв разом з формуванням конкретних знань та загально історичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей".
Виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей, порівняння їх з подіями та явищами, що відбувались на території країни в цілому дозволяє регіональна та місцева історія.
Шкільний музей “Козацької слави" Кальміуської паланки Українського козацтва Донецької області Донецької спеціалізованої загальноосвітньої фізико - математичної школи І - III ступенів № 35 мас розділи:
1."Сучасні документи щодо розбудови українського козацтва":
2."З історії Запорізького козацтва";
3.З історії Кальміуської паланки";
4."Кальміуська паланка і школа № 35":
5."Сучасне козацтво".
В залежності від завдань урок-екскурсія може проводитись, як комплексно по всім розділам музею, так й за окремими напрямками. Матеріали шкільного музею дозволяють проводити уроки і бесіди для учнів 3-4 класів, уроки для учнів 5 класів при вивченні "Теми 3. Козацька Україна", в 8-х класах при вивченні тем 1 -6, а також при вивченні тем " Наш край " в інших класах тощо.
Успіх екскурсії і п результативність в значній мірі залежать від вірного вибору змісту бесіди і розташування групи.
Вчитель обов'язково проводить бесіду про норми поведінки в музеї, пояснює мету та надає завдання різних типів:
- зробити малюнки на тему: " Моя уява про козацтво":
- дати опис життя і діяльності одного з українських гетьманів, портрет й опис якого є в галереї гетьманів України музею:
- зробити фотомонтаж побаченого в музеї:
- підготувати доповідь на тему "Що мене здивувало, що вразило на уроці історії в музеї" Козацької слави". "Що нового впізнав з історії! виникнення Кальміуської паланки";
- за матеріалами музею надати характеристику стану українського козацтва минулого і сьогодення:
- зробити висновки стосовно побаченого і почуттю в музеї з історії виникнення, становлення і розбудови українського козацтва.
Далі учитель надав слово екскурсоводам-учням школи
1. Шабаєва Олександра 10-А клас
Велику роль у відродженні українського козацтва відіграють президентські Укази відносно українського Козацтва та цьому стенді вміщуються деякі з них: Указ президента України про офіційні символи глави держави. про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва, про Раду Українського козацтва тощо.
У першому з них Президент України встановлює чотири символи держави. Це прапор Президента. країни, його знак, гербовії печатка, булава. У цьому Указі встановлюється стандарт державних символів. їх призначення та використання. У наступному Указі Президент, враховуючи історичну роль козацтва у становленні української державності, постановляє схвалювати всі громадські ініціативи щодо державної підтримки розвитку і діяльності організацій Українського козацтва. Цей Указ сприяє розвитку різних організацій, які проводять різноманітні заходи, розвиваючи патріотичне почуття у громадян. Створений закон, який стосується молоді. Ще Президент постановив встановити єдиний День Українського козацтва. Він проходить 14 жовтня, вдень свята Покрови 11 речистої Богородиці.
За Указом Президенти Ющенка В.Л. о порена Рада Українського козацтва.
Після проведення цієї Ради було видано відозву, у якій говорилося про силу козацтва й у наші дні. Так, козацтво відроджується знов, воно знаходиться на новому історичному етапі. Учасники закликаючи народ України оберігати й нашу державу. Прислухаймося ж до них та почнемо допомагати відроджувати козацтво!
Президент України приділяє велике значення шануванню традицій козаків та пам'ятуванню важливих дат. Ось. наприклад, Віктор Ющенко видав розпорядження стосовно відзначення 500-річчя виникнення козацьких поселень на території Донецької та Луганської областей. Це розпорядження стосувалося Кабінету Міністрів У країни. Він повинен бути готовим для святкування та вжити відповідні заходи для цього: встановити меморіальні дошки, сформувати музейне зібрання і гак дачі. З цього приводу проводилися архівно-історичні дослідження та краєзнавчі роботи. До цього залучалися учні шкіл та вищих навчальних закладів. Ющенко відвідує багато міст з козацьким минулим. У Донецьку на питання журналістів він відповів, що бачить козацтво реєструктеризованим і об’єднаним. Він сказав, що козацтво буде підтримуватися фінансово. Віктор Ющенко побував й на Хортиці. Там він оглянув усі музеї та залишився задоволений ходом робіт. Та ще він визначив, що Хортиця - це святе, там коріння усього українського народу. Після відвідування Хортиці, В.Л. Ющенко склав Указ, девізом якого є загальнонаціональна акція "Відродимо Хортицю». На Хортиці за Його Указом буде споруджено історико-культурний комплекс «Запорозька Січ».
Також в нашому музеї є стенди, присвячені козацтву Донеччини. Тут представлена велика кількість фотографій визначних міст Донецька.
На святкуванні 130-річчя Донецька усі присутні стали свідками, як мера Володимира Рибака посвятили в почесні отамани. Таке звання меру було присвоєно рішенням військової ради Кальміуської паланки. Було визнано, що тут четверта чи п’ята сім'я має козацькі коріння.
Молоде покоління відповідає за подальшу долю українського козацтва та за подальшу долю всієї країни. Наша школа підтримала традиції козаків. Учні нашої школи не тільки отримують добрі знання з обов'язкових наук, вони займаються творчою діяльністю,випускники школи досягають великих наукових ступенів. У дітей постійно розвивається інтерес до українських традицій, пісень, учні беруть участь у засіданнях Кальміуської паланки. Деякі класи прийняті в козаки та провели церемонію посвячення кожного. У школі часто проводяться змагання, які позитивно впливають на спортивні досягнення пікали.
Будьмо пам’ятати, що наше коріння походить з козаків і що наші традиції ми перейняли в них. Козаки мали свою культуру та дуже шанували її. Про життя козаків можна говорити дуже багато.
2. Лавренюк Тетяна учениця 10-А класу
У музеї чотири стенди, присвячені Запорізькому козацтву: перший - виникненню українського коза цін;», другий - визвольній війні українського народу, третій - Хмельниччині, четвертий - Руїні та Гетьманщині.
Перші відомості про козаків містяться в писемних джерелах, датованих XIV століттям. Слово «козак» позначало вільну людину, яка жила воєнним промислом. Виникнення козаків на Україні було зумовлено нападами татар і турків, від яких Литовське князівство не змогло оборонити українські землі - Степи Подніпров'я, що дуже потерпали від татар і турків, приваблювали українців, які тікали туди від панщини, утисків польської шляхти або просто тих людей, які шукали волі, здобичі, воєнної слави. Вони вели на цих землях своє господарство, боролися з ворогами, ставили фортеці. Так. у 1554-1555рр. Дмитро Виш ненецький (? 1563) чоловік з князівського роду, православного віросповідання, володар величезних маєтків на Кремеччині збудував на о. Мала Хортиця замок для захисту від турецько-татарських нападників. Саме цей замок, як вважають, започаткував Запорізьку Січ. Військову. громадянську, духовну владу очолював кошевий отаман, символом його влади була булава. Судові справи на Січі вирішав військовий суддя, він виконував обов'язки кошового, коли той був відсутнім, символом влади судді була січова печатка і палиця. Січову канцелярію очолював військовий писар. Організуванням при кордонної служби, обороною зимовників займався військовий єсаул, допомагав йому військовий довбиш. Великою повагою користувалася посада куренного отамана (курень самостійна частина війська, яка завжди була готова вступити в бій).
Під час війни, у поході слово і наказ гетьмана були вищими над усе. Зрадників, тих, хто не виконував наказу або залишив товариша у біді, пиячив у поході, карали смертю. Не завжди козаки чекали, коли нападуть вороги.а Й самі йшли походами на них суходолом і морем. Вже татарам доводилося чатувати на козаків. На кожний їхній напад козаки відповідали нападом на ворожі фортеці та міста. Козацький флот у кращі часи налічував до кількох сотень човнів-чайок. Наладнавши свої човни, сміливці пливли Дніпром і Чорним морем, добиралися до турецьких володінь, здобували турецькі міста, визволяли полонених українців з неволі. Туреччина, стурбована такими нападами, погрожувала польському королю і вимагала від нього, щоб він стримував козаків. Та король нічого вдіяти не міг. Між Польсько-Литовською та Південною козацькою Україною розвивались не найкращі стосунки. Про це нам розповідає стенд, на якому подані події Визвольної війни українського народу.
Весною 1648р. у Подніпров'ї посилилася боротьба народних масс, сюди були організовані повстанські загони, які знищували класність панів. „Висипав хміль із міха і наробив ляхам лиха". - говорили тоді в народі. Польсько-шляхетська влада намагалася подавити повстання. Проти козаків виступили польські загони, на чалі яких стояли гетьмани М. Потоцький та М. Калиновський. Під проводом Хмельницького повстанці розгромили польсько-шляхетське військо у Жовтоводській битві 1648 і Корсунській битві 1648 року. Війна закінчилася аж у 1654р. На стенді є багато малюнків, присвячених вищепереліченим подіям: „Переправа козаків через Дніпро" «Вїзд Богдана Хмельницького в Київ», «Загін М. Кривоноса під час битви». Також є оборонна карта українського і білоруського народів 1648-1654рр.. козацькі прапори, які були захоплені військами Радзивила під Києвом та Черніговом у 1651р.
Третій стенд продовжує тему визвольної війни і охоплює угоди між У країною та Росією. Головне на цьому стенді - портрет Б. Хмільницького (1595-1657рр.). Він брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621рр.. де був вбитий його батько, а Богдан потрапив на два роки до турецької неволі. Брав участь у селянсько-козацькому повстанні 1637-1638 рр, очолив Визвольну війну українського народу проти шляхетськох Польщі. За часів гетьманування Хмельницького Україна мала дипломатичні стосунки з багатьма державами, займала поважне місце серед держав Європи. Хмельницький у 1654 році уклав союз з Москвою у «березневих статтях», яким передувала Переяславська рада 1654 р. (на стенді навіть є малюнок, зображуючий цю раду). Найголовніші положення «Березневих статтей»: Україна має власне управління; судиться за власними законами, гетьман обирається українським народом, реєстрове козацтво 60 тисяч; Україна зобов’язана платити данину в царську скарбницю; козацьке військо допомагає цареві у війнах; цар обороняє і захищає Україну. За цими статтями за Україною збереглися основні її права та вольності.
Усі писемні матеріали на цьому стенді супроводжуються картами, малюнками. Наприклад, малюнок, зображуючий козацьку старшину, карта козацької держави за гетьмана Б. Хмельницького.
А на четвертому стенді ми бачимо статті про Руїну та Гетьманщину.
Руїна. Становище України погіршувалося, російське військо чекало слушного часу для вторгнення на територію України. Правобережна Україна більше тяжіла до Речі Посполитої, а Лівобережжя – до Російської держави. Почався період в історії, який дістав назву Руїни. Руйнувалася держава, руйнувалося господарство. На правобережжі гетьманська булава дісталася Павлу Тетері, а після нього – Петру Дорошенку. Лівобережна Україна увійшла до складу Росії. Незважаючи на те, що залежність від пана з часом посилювалася, ці українські землі залишилися під зверхністю українського гетьмана.
Гетьманщина. 1687р. Новим гетьманом став І. Мазепа. Іноземні посли зазначали, що гетьман володів кількома мовами, мав бібліотеку, любив грати на кобзі і складати вірші. Мазепа дбав про розвиток рідної культури і піклувався про Київську академію, збудував для неї новий навчальний корпус, а також собор братського монастиря. Щоб отримати гетьманська булаву, Мазепа був змушений коритися наказам царя. А старшина і козаки говорили йому, що він більше піклується власними вигодами, ніж Україною. Коли цар Петро І розпочав війну зі шведами, Мазепа вирішив, що настав час визволяти з під влади царя і почав у 1707 році домовлятися зі шведським королем Карлом XII, щоб разом ударити по царському війську. Ці переговори Мазепа вів таємно, ще більше виказуючи прихильність до царя. Однак, коли цар почав вимагати, щоб Мазепа негайно з військом прибув до нього, старий гетьман удав недужого і пустив поголос, що готується до смерть. Тим часом російські загони рушили в Україну, а з Білорусії надходили шведські війська, тоді Мазепа відкрито закликав до війни проти царя. Цар, який хотів позбавити Україну решти її прав та вольностей, після поразки гетьмана Мазепи, ще рішуче приступив до цієї справи. Прихильників Мазепи і учасників повстання вішали, багатьох заслали до Сибіру, а майно забрали до царської скарбниці.
Запорізька Січ володіла значними територіями, що поділялися на окремі частини і називалися паланками (до 1768 р. у Запоріжжі було 5 паланок: Бугогардовська, Кодацька, Самарська та Кальміуська). Управляли ними «полковники до паланки».
3. Майлян Давід учень 10-А
Зараз ми підходимо до стендів, які розповідають про історію Кальміуської паланки.
На першому стенді ви бачите малюнок, на якому зображена фортеця Кальміус-Домаха 18 століття. Нижче розташована карта, на якій зображено розташування Кальміуської паланки. Вона знаходиться між Волгою, Кальміусом та Азовським морем.
Ще з давніх часів донецький край відомий, як козацький. Найперші запорізькі поселення з’явилися у донецьких степах ще 500 років тому. Біля гирла Кальміусу виникли козацькі поселення.
В період Нової Січі на території донецького краю знаходилися дві паланки: Самарська та Кальміуська. В той же час була побудована фортеця Кальміус, яка захищала запорожців від набігів кримських та ногайських татар. Внизу стенда ми бачимо малюнок, на якому зображена ця фортеця. В 1611 році вона стала центром паланки.
Для захисту зимівників, промислів та шляхів 1 повідомлення про напад татар запорожці поставили в гирлі Кальміусу свій обронний пост. В 1711 році пост став пустим через події на Північній війні. Але в 1734 році він був відновлений.
Під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр., біля 17 тис.. татар ввірвалися до Кальміуської паланки: пост був зруйнований. Але потім його знову відновили.
У другій половині 16 ст.. українські козаки почали поступати на оборонну службу до російського уряду та заселяли північні землі сучасної області. У 1734 році форсують заселення південних земель, царський уряд дозволив повернутися на батьківщину козакам, які після
