2015-08-13
1149
В Римі сім'я створюється шляхом укладення шлюбу. Шлюб визначався римським юристом Модистином як "єднання божественного і людського права, спільність всього життя". Проте таке ідеалістичне значення шлюбу не відповідало дійності. Жінка ніколи не була рівноправною в Римі с чоловіком. РПП розглядало шлюб як фактичний стан речей.
Римський шлюб виникав і існував при наявності 2-х фундаментальних елементів:
- об'єктивний елемент - співжиття чоловіка і жінки;
- суб'єктивний - любов.
РПП розрізняло 2 види шлюбу:
- законний (укладався між особами, які мали за квіритським правом вступати в законний римсьий шлюб);
- незаконний (шлюб між перегрінами, колонами, вільновідпущенниками і т.д.).
Законний поділяєтться на:
- шлюб з чоловічою владою ("кумману") - жінка попадає під владу чоловіка;
- шлюб без чоловічої влади ("сінеман") - не породжує влади чоловіка над жінкою і жінка залишається в тому стані в якому вона була до шлюбу.
Умови укладення шлюбу:
- вільна згода чоловіка та нареченої (якщо вони були підвладними, то необхідно було отримати згоду домовладики, проте його відмова бездостатня і вона могла бути оскарженою через магістрат);
|
|
|
- досягнення шлюбного віку (чоловіки - 14; жінки - 12);
- відсутність нерозірваного шлюбу у наречених на момент укладення шлюбу;
- відсутність близького споріднення;
- наявність права вступати в законний римський шлюб як елемент правоздатності (тільки римляні могли вступати в законний шлюб).
До 445 р неможливі були шлюби між патриціями та плебеями. До епохи Юстиніана існувала заборона на шлюб між римськими громадянами і чужеземцями. Існували ще спеціфічні заборони:
- заборонявся шлюб провінційого громадяна з громадянкою цієї провінції;
- заборонявся шлюб між опікуном і підвладною особою;
- заборонявся шлюб одним із подружжі в перелюбстві та його спільником.
Укладення шлюбу передувало заручення (здійснював домовладика шляхом стимуляції (усної обіцянки) - обіцяв передати її жениху, а наречений обіцяв прийняти її як наречену. А потім шляхом неформальної угоди (проста згода на шлюб).
Найдавніше РПП знало 3 способа укладення шлюбу (шлюб з чоловічою владою):
- релігійний обряд (суть полягала в тому, що в церемонії цього обряду необхідні були присутні: наречені, домовладики, жерці та 10 свідків; присутні кушали хліб, а залишку приносили в жертву Богу Юпітеру; після такої церемонії шлюб вважався укладеним);
- мансипація - світський і переважно плебейський спосіб ("покупка чоловіком своєї дружини; укладення здійснювалось в такому ж порядку як і покупка якоїсь ціпннолї речі; повинні бути присутні: домовладики, вагар, 5 свідків. Нареченний повинен сказати "я купую собі дружини і плачу за неї..." і віддати батьку гроші;
|
|
|
- набувальна давність - суть полягала в тому, що чоловік повинен був прожити протягом одного року; після цього він набував владу над нею і вона ставала його дружиною; цей спосіб повністю втратив свою силу після виникнення шлюбу без чоловічої влади.
Підстави припинення шлюбу:
- в разі смерті одного із подружжя;
- в разі втрати свободи одним із подружжя;
- в разі втрати римського громадянства (часткове ообмеження правоздатності);
- зміна сімейного статуса одного із подружжя (Напр: коли домовладика усиновлював чоловіка своєї доньки);
- розлучення (шлюб з чоловічою владою міг бути розірваний тільки по волі чоловіка. В класичну епоху: за волею обох. В епоху Юстиніана: свобода розлучення обмежується. так дозволяється розлучення за волею одного із подружжя:
1) порушення вірності;
2) замах на життя;
3) вина одного із подружжя.
При розлученні без поважних причин накладався штраф. Вдова могла вступити в інший шлюб, додержавшись трауру в 1 рік.
Комкубінат - фактичні шлюбні відносини людей, що не мали права вступати в законний римський шлюб. Діти, народжені в комкубинаті отримували статус матері, не мали право на аліменти та не успадковували його майно і на них не поширювалася батьківська влада).
