Препарати, що гальмують перистальтику (лоперамід, ломотил), протипоказані дітям при клостридіозі, а також всім дітям до 2-х років незалежно від ґенезу діареї

Курс лікування бактерійних кишкових інфекцій 7-14 днів, залежно від тяжкості. При септичних формах – 21 день (для сальмонельозу – 4-6 тижнів).

2. Патогенетична терапія, яка включає оральну або парентеральну регідратацію, дезінтоксикаційну терапію, дієту, а також симптоматична терапія призначається за загальноприйнятими правилами (дивися Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей, розділу інвазивних і секреторних інфекційних діарей від 09.07.2004.).

Профілактика.

Неспецифічна профілактика проводиться за тими ж правилами, що і для не ВІЛ -інфікованих дітей. Решту складових профілактики дивися в розділі профілактики бактерійних пневмоній.

Бактеріальний менінгіт.

Гострий бактерійний менінгіт – одне з важких і прогностично несприятливих захворювань у ВІЛ - інфікованих дітей, яке виявляється запаленням оболонок мозку. Найчастішою причиною бактерійного менінгіту є пневмокок, проте зустрічаються й інші збудники: N. Meningitides, H influenzae, Salmonella spp., L.monocytogenes ін.

Основними клінічними проявами менінгіту є синдром загальної інтоксикації, менінгеальний синдром.

У новонароджених дітей і дітей перших місяців життя клінічна картина може бути не типовою. Початок захворювання може бути як гострим, так і поступовим. Менінгеальні знаки, як правило, негативні, за винятком вибухання великого тім’ячка, закидання голови і симптому Лесажа.

У дітей старшого віку захворювання, як правило, протікає типово. Менінгеальний синдром відрізняється повнотою вираженості всього симптомокомплексу. При поширені запалення на речовину мозку (менінгоенцефаліт) приєднуються вогнищеві симптоми (ураження черепних нервів, парези, паралічі). Крім менінгоенцефаліту до ускладнень бактерійних менінгітів відносяться: гострий набряк-набухання головного мозку, інфекційно-токсичний шок, гостра внутрішньочерепна гіпертензія, епендиматит.