Лікування

1. Ефективних засобів етіотропного лікування криптоспоридіозу у ВІЛ-інфікованих дітей немає. Вилікувати криптоспоридіоз у дітей з імуносупресією дозволяє тільки відновлення імунної системи за допомогою ВААРТ.

2. Патогенетична терапія включає оральну або парентеральну регідратацію, протидіарейні препарати (лоперамід), дієту (детальніше дивись Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей, розділ секреторних інфекційних діарей).

3. Антибактеріальна терапія (група макролідів) покращує клінічний стан і зменшує екскрецію ооцист з калом. Призначають азітроміцин в дозі 10 мг/кг/доб однократно в перший день і потім 5 мг/кг на добу впродовж 4 тижнів. Можуть бути використані також спіраміцин, кларитроміцин.

Профілактика.

Самим ефективним способом профілактики криптоспоридіозу є попередження розвитку імунодефіциту. Специфічна медикаментозна профілактика - не рекомендується.

Мікроспоридіоз.

Microsporidia – внутрішньоклітинні спороутворюючі паразити. Інфікування відбувається фекально-оральним, повітряно-крапельним і контактними шляхами. Найбільш часто захворювання у хворих на СНІД викликає Enterocytozoon bienusi.

Клінічно захворювання проявляється гострою або хронічною водянистою діареєю, спастичним болем в животі, нудотою, блюванням, втратою маси тіла, синдромом мальабсорбції, можливе також ураження жовчовивідних шляхів. Деякі представники Encephalitozoonidae можуть викликати дисеміновані форми захворювання. Спочатку з’являється діарея, а потім приєднуються ураження сечовивідних, дихальних шляхів і придаткових пазух. В результаті цього розвиваються кератокон’юнктивіт, бронхіоліт, синусит, нефрит, уретрит, гепатит, перитоніт, можливо ураження ЦНС.

Діагностика.

Мікроскопія мазків кала при забарвленні їх трихромом і калькофлуором виявляє наявність паразитів.

Диференціальна діагностика.

Дивись диференціальний діагноз криптоспоридіозу.