По підготовці до семінару

„Міжнародна торгівля”

1. Засвоїти такі ключові поняття:

Альтернативні витрати (opportunity cost), або витрати заміщення – це кількість інших продуктів, від яких слід відмовитись, або якою слід пожертвувати, щоб отримати певну кількість будь-якого певного продукту.

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі:

Теорія конкурентних переваг(competition Advantage) – країна досягне міжнародного успіху в тій чи інший галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох національних детермінантах (властивостях країни) і факторних умов; умовах попиту; споріднених та обслуговуючих галузях; стратегії фірм, її структурі та конкуренції – з’єднаних у динамічну систему, - так званий ромб; автор – М. Портер.

Теорія міжнародного життєвого циклу товару (International life cycle theory) – деякі види продукції проходять цикл, що складається з чотирьох етапів – впровадження, зростання, зрілість та занепад. Виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну, залежно від етапу циклу; автор – Р. Вернон.

Класичні теорії міжнародної торгівлі:

Меркантилістська теорія (mercantilism) – багатство країни вимірюється кількість золота та срібла, якою вони володіють;

Парадокс Леонтьєва (Leontief Paradox) – теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені – трудомістку.

Теорія абсолютних переваг (absolute advantage theory) – країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробника імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їх торговим партнерам);

Теорія порівняльних переваг (comparative advantage theory) – якщо країна спеціалізується на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи з меншими альтернативними витратами) то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій.

Теорія співвідношень факторів виробництва, або теорія Хекшера-Оліна (Hectschers – Olin Theory) – країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

Кластерс (clusters) – це об’єднання національних конкурентноспроможних взаємозалежних галузей.

„Лесе – фер” (фр. Laizzers faire) - політика державного невтручання в економіку і свободу конкуренції

Демпінг постійний (persistant dumping) - постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

Державні закупки – прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підприємств купувати певні товари у національних фірм, навіть незважаючи на те, що ці товари можуть бути дорожче імпортних.

„Добровільне” обмеження експорту (voluntary export restraints) – кількісне обмеження експорту, яке базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати обсяг експорту, прийнятих у рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Експортне кредитування (export credit) – метод фінансової нетарифної зовнішньоторгової політики, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними фірмами.

Ефективний митний тариф (effective tariff rate) – реальний рівень мита на кінцеві товари, розрахований з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.

Квота (quota) – кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

Лібералізація зовнішньої торгівлі (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

Ліцензія – дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Автоматичні – дозволи, які видаються негайно після отримання від експортера заяви, яку не може відхилити державний орган.

Генеральні – дозволи ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод.

Глобальні – дозволи ввезти або вивезти певний товар до будь-якої країни світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості.

Разові – письмові дозволи на 1 рік на ввезення або вивезення, які видає уряд конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди.

Мито (customs duty) – обов’язків внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики.

Режими та принципи:

Режим найбільшого сприяння (нації) (РНС) – це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку в галузі торгівлі, мореплавства, правового стану громадян, мит, тощо, ніж той, який наданий чи буде надано кожною зі сторін що домовляються, будь якій третій стороні.

Принцип національного режиму – надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним чи фізичним особам правового режиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб.

Субсидії (subsidy) – грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту.

Торговий договір (trade agreement) – вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.